Месопотамські артефакти віком 6 000 років розкривають секрети походження писемності

Стародавні циліндричні печатки в Месопотамії сформували розвиток протоклинопису в Уруку близько 3000 року до нашої ери, пов’язавши доісторичні зображення з початком писемного спілкування.

Дослідники з Болонського університету простежили походження писемності в Месопотамії до малюнків, відбитих стародавніми циліндричними печатками на глиняних табличках та інших артефактах. Їх дослідження, опубліковане в Antiquity, визначає пряму кореляцію між малюнками, вигравіруваними на цих циліндрах, які датуються приблизно шістьма тисячами років тому, і деякими знаками в прото-клинописному письмі, яке з’явилося в місті Урук, розташованому на території, яка зараз знаходиться на півдні країни. Ірак, близько 3000 року до нашої ери.

Це дослідження пропонує нові погляди на походження писемності та може допомогти дослідникам не тільки отримати нові знання про значення малюнків на циліндричних печатках, але й розшифрувати багато досі невідомих знаків у протоклинописі.

«Концептуальний стрибок від дописьмової символіки до писемності є значним прогресом у когнітивних технологіях людини», — пояснює Сільвія Феррара, професор кафедри класичної філології та італійських студій Болонського університету та провідний дослідник. «Винахід писемності знаменує перехід між доісторією та історією, і результати цього дослідження долають цей розрив, ілюструючи, як деякі пізні доісторичні зображення були включені в одну з найдавніших винайдених систем писемності».

Циліндрові печатки та протоклинопис

Серед перших міст, що виникли в Месопотамії, Урук був надзвичайно важливим центром протягом усього четвертого тисячоліття до нашої ери, надаючи вплив на великий регіон, що простягався від південно-західного Ірану до південно-східної Туреччини. У цьому регіоні були створені циліндричні пломби. Ці циліндри, як правило, виготовлені з каменю та вигравірувані серією візерунків, накочувалися на глиняні таблички, залишаючи відбиток штампування малюнка.

Починаючи з середини четвертого тисячоліття до нашої ери, циліндричні пломби використовувалися як частина системи обліку для відстеження виробництва, зберігання та транспортування різних споживчих товарів, зокрема сільськогосподарської та текстильної продукції.

Саме в цьому контексті з’явився протоклинопис: архаїчна форма письма, що складається із сотень піктографічних знаків, більше половини з яких залишаються нерозшифрованими донині. Як і циліндричні печатки, протоклинопис використовувався для обліку, хоча його використання в основному задокументовано в південному Іраку.

Розкриття античного символізму

«Тісний зв’язок між стародавніми печатками та винаходом писемності в південно-західній Азії вже давно визнаний, але зв’язок між конкретними зображеннями печаток і формами знаків майже не досліджувався», – каже Феррара. «Це було нашим початковим запитанням: чи зображення печаток суттєво сприяли винаходу знаків у першій писемності в регіоні?»

Щоб знайти відповідь, дослідники систематично порівнювали малюнки на циліндрах із протоклинописними знаками, шукаючи кореляції, які могли б виявити прямі зв’язки як у графічній формі, так і в значенні.

«Ми зосередилися на зображеннях печаток, які виникли до винайдення писемності, продовжуючи розвиватися в період протописьменності», — додають Кетрін Келлі та Маттіа Картолано, обидва дослідники з Болонського університету та співавтори дослідження. «Цей підхід дозволив нам ідентифікувати серію малюнків, пов’язаних із транспортуванням текстилю та кераміки, які пізніше еволюціонували у відповідні протоклинописні знаки».

Це відкриття вперше розкриває прямий зв’язок між системою циліндричних печаток і винаходом писемності, пропонуючи нові перспективи для вивчення еволюції символів і систем письма.

«Наші висновки демонструють, що малюнки, вигравірувані на циліндричних печатках, безпосередньо пов’язані з розвитком протоклинопису в південному Іраку», — підтверджує Феррара. «Вони також показують, як значення, спочатку пов’язане з цими малюнками, було інтегровано в систему письма».