Залишається сумним фактом цього світу, що ми ніколи не дізнаємося напевно, як насправді виглядав давно втрачений мегалодон, але нове дослідження дає нам, можливо, найточнішу реконструкцію. Міжнародна команда на чолі з палеонтологом Кеншу Шимадою з Університету ДеПол у США визначила, що мегалодон (Odontus megalodon) був, ймовірно, довшим і стрункішим, ніж вважалося раніше, базуючись на його нечисленних та загадкових останках.
“Це дослідження є найбільш ґрунтовним аналізом розміру та форми тіла мегалодона на сьогодні”, — зазначає морський біолог Філіп Стернс, колишній дослідник Каліфорнійського університету в Ріверсайді, а нині співробітник SeaWorld.
“Замість того щоб бути схожим на гігантську білу акулу, він більше нагадував величезну лимонну акулу зі стрункішим, витягнутим тілом. Така форма набагато краще підходить для ефективного руху у воді”.
Загадковий мегалодон
Мегалодон залишається однією з найбільш інтригуючих загадок у скам’янілому літописі. Він жив приблизно від 23 мільйонів до 3,6 мільйона років тому, займаючи вершину харчового ланцюга, поки не вимер.
Ми знаємо, що він був величезним у порівнянні з сучасними акулами, але визначити його точний вигляд дуже складно. Його скелет, як і в сучасних акул, складався переважно з хрящів, які погано зберігаються у викопному стані.
Єдині залишки мегалодона, які збереглися до наших днів, — це зуби та хребці. Вони свідчать про те, що ця акула могла досягати від 11 до понад 40 метрів у довжину. Більшість оцінок зупиняються в діапазоні 13–18 метрів, причому модель базувалася на сучасній білій акулі (Carcharodon carcharias). Одна з найкраще збережених скам’янілостей мегалодона — майже повний хребет, знайдений у Бельгії, довжиною 11 метрів.
Нова модель мегалодона: довший і стрункіший
Раніше науковці порівнювали мегалодона переважно з білою акулою, однією з найпотужніших хижаків океану. Проте Кеншу Шимада та його колеги взяли за основу 145 сучасних і 20 вимерлих видів акул, що дало змогу створити точнішу модель.
Нове дослідження виявило, що, якщо мегалодон мав стандартну для більшості акул будову тіла, його голова та хвіст становили 16,6% і 32,6% від загальної довжини відповідно. Це означає, що він мав більш витончену форму, подібну до лимонної акули (Negaprion brevirostris), а не білої акули. Для бельгійського екземпляра довжина голови могла становити 1,8 метра, а хвоста — 3,6 метра, що в цілому дає довжину 16,4 метра.
Найбільший мегалодон міг досягати 24,3 метра
Бельгійський хребет не єдиний, знайдений палеонтологами. Найбільші хребці мегалодона, виявлені поблизу Данії, мають розмір до 23 см. Виходячи з цього, дослідники розрахували, що максимальна довжина мегалодона могла становити 24,3 метра.
“Це наразі найбільш науково обґрунтована оцінка максимальної довжини O. megalodon”, — зазначає Шимада.
Чому мегалодон був таким великим?
Сучасні великі морські тварини, такі як китові акули (Rhincodon typus) та кити, мають довгі та обтічні тіла. Біла акула, навпаки, має коротшу й кремезнішу форму, яка забезпечує швидкі ривки. Більш гідродинамічне тіло могло допомогти мегалодону досягти набагато більшого розміру, ніж у білої акули, максимальна довжина якої становить менше 6 метрів. При довжині 23,4 метра мегалодон міг плавати зі швидкістю близько 2,1–3,5 км/год, використовуючи швидкі ривки лише в разі потреби.
“Це дослідження не лише уточнює наші уявлення про вигляд мегалодона, а й допомагає зрозуміти, як розмір впливає на рух морських тварин”, — каже Стернс. “Гігантизм — це не просто збільшення розміру, а еволюція відповідної форми тіла для виживання. І мегалодон, схоже, був одним із найбільш екстремальних прикладів цього”. Дослідження опубліковане в журналі Palaeontologia Electronica.