Проблеми з населенням людства майже такі ж давні, як і сама сучасна історія. В античних Афінах відомий філософ Платон засуджував місцевий демографічний бум, кажучи, що «те, що залишилося зараз, схоже на скелет тіла, виснаженого хворобами; родючий ґрунт було винесено, і залишився лише голий каркас району». Він навіть припустив, що 5040 осіб є бажаною чисельністю населення для будь-якого ідеального міста, хоча, на жаль для Платона, в Афінах зараз проживає 3,6 мільйона греків, і це навіть не враховуючи туристів.
Згідно з останніми оцінками ООН, світове населення продовжуватиме зростати до 2080 року, досягнувши піку в 10,3 мільярда людей, після чого почнеться поступове скорочення. До 2100 року прогнозується зниження чисельності населення до 10,2 мільярда, що означає зменшення на 100 мільйонів за 20 років.
Ця тенденція особливо помітна в розвинених країнах, де зниження народжуваності стало реальністю. Демографи пов’язують це з кількома чинниками: підвищенням рівня освіти жінок, розширенням їхніх прав і навіть зростаючими економічними труднощами, які роблять виховання дітей дедалі більш затратним.
Глобальний аналітичний центр Global Footprint Network зазначає, що людство вже зараз споживає ресурси швидше, ніж планета здатна їх відновлювати. У 2025 році День перевищення можливостей Землі настав 24 липня.
Експерти пропонують низку заходів для адаптації до нової демографічної реальності. Серед них – прогресивна соціальна політика, що включає оплачувану відпустку для догляду за дитиною, зниження вартості послуг з догляду за дітьми та боротьбу з дитячою бідністю. Імміграція також розглядається як один із способів вирішення проблеми в країнах із населенням, що скорочується, хоча політичні тенденції в багатьох регіонах перешкоджають цьому підходу.
Соціолог Стюарт Гітел-Бастен із Гонконзького університету наголошує, що низький рівень народжуваності відображає недосконалість соціальних систем, які не дозволяють людям мати бажану кількість дітей.