Книги Вікторіанської епохи можуть бути небезпечними через просочення отруйними барвниками

Зі старими виданнями XIX століття варто поводитися обережно, а краще взагалі їх не чіпати. Деякі барвники у їхніх обкладинках містять шкідливі для здоров’я важкі метали – миш’як, свинець, хром. Учасники краудсорсингового проекту «Отрутні книги» виявили небезпечні екземпляри за допомогою новітніх аналітичних методів.

Бібліотекарі Університету Ліпскомб (США) Ян Коху та Мікаела Ратледж звернулися до хіміків із проханням перевірити яскраві, у тканинних обкладинках, книги XIX – початку XX століть із колекції школи Бімана. Доцент хімічного факультету Джозеф Вайнштайн Уебб взявся допомогти. Він був знайомий з роботою колег з Музею, саду та бібліотеки маєтку Вінтертур, які вивчали книги XIX століття щодо наявності зеленого пігменту, відомого як паризька зелень. Насправді це з’єднання миш’яку – змішаний ацетат-арсеніт міді. Його використовували у вікторіанську епоху в шпалерах, тканинах і, як виявилося, в обкладинках книг.

Відкриття вчених з Вінтертур призвело до створення краудсорсингового проекту «Отрутні книги», учасники якого шукають токсичні пігменти у виданнях по всьому світу за допомогою аналітичних методів дослідження. У 2022 році Вайнштайн-Вебб разом зі студентами Абігейл Хорман, Джафер Альджорані, Лейлою Аїс приєднався до проекту зі своїм дослідженням.

«Старовинні книги з отруйними барвниками можуть бути в університетських, публічних бібліотеках та приватних колекціях. Ми хочемо знайти універсальний спосіб з’ясувати, чи є ризик впливу і як безпечно зберігати такі видання», — пояснила Хорман у доповіді на щорічній конференції Американського хімічного товариства, яка в ці дні проходить у гібридному форматі.

Вчені використали рентгенофлуоресцентний аналіз, щоб виявити миш’як або інші важкі метали в обкладинках книг. Оптико-емісійна спектрометрія з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-OES) допомогла визначити концентрацію цих речовин. Рентгенодифрактометричний метод (XRD) дозволив встановити хімічні сполуки, що входять до складу пігментів. Цей метод вже зарекомендував себе при аналізі живопису та шпалер, для книг його застосували вперше.

За допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу авторам роботи вдалося виявити в книгах бібліотеки Липскомбу свинець та хром. Щоб визначити кількість, вони вирізали невеликі фрагменти з обкладинок та розчинили в азотній кислоті. Метод ICP-OES виявив високий вміст цих металів у деяких зразках. Потім їх відправили до XRD-аналізатора, який показав у деяких з них наявність хромату свинцю (II). Ця сполука входить до складу жовтого хрому — пігменту, який любив використовувати Ван Гог для зображення соняшників.

Аналіз показав, що свинцю набагато більше, ніж хрому, тоді як у жовтому хромі їх має бути порівну. Можливо, припустили автори, що фарби для книг містили інші свинцеві пігменти, такі як оксид свинцю (II) або сульфід свинцю (II). Цей момент потребує подальшого уточнення.

В обкладинках деяких екземплярів рівень важких металів перевищував норми, встановлені Центром контролю та профілактики захворювань США, для тривалого впливу. У більшості випадків свинцю було більш ніж удвічі вище за норму, а хрому — майже в шість разів. Постійне тривале вдихання свинцю та хрому може призвести до раку, пошкодження легких та дітородних функцій.

За результатами дослідження в університетській бібліотеці барвисті книги ХІХ століття помістили до зип-пакетів. Ті, що виявилися токсичними, вилучили з публічного доступу, а ще не досліджені відправили на зберігання.