Вчені виявили у болотних відкладах на півдні Швеції незвичайний шар мікроскопічних частинок і металів, який датується приблизно 12 860 роками тому. Він утворився майже за 150 років після виверження німецького вулкана Лаахер-Зеє та незадовго до початку різкого похолодання, відомого як пізній дріас.
Результати дослідження, опублікованого в журналі ScienceOpen Research 30 вересня 2026 року, допомагають точніше розмежувати ці події. Водночас вони не дають остаточної відповіді на головне запитання: що саме спричинило повернення холодного клімату після початку потепління наприкінці останнього льодовикового періоду.
Що знайшли у шведських відкладах
Дослідники під керівництвом Крістофера Мура з Університету Південної Кароліни вивчили керн осадових порід із торфовища Кьорслеттамоссен у регіоні Сконе на півдні Швеції. У зразку на глибині 288,5 сантиметра виявили вулканічний попіл, пов’язаний із виверженням Лаахер-Зеє. За оцінками дослідників, він потрапив до відкладів приблизно 13 006 років тому.
На 6–10 сантиметрів вище розташований інший шар завтовшки близько трьох сантиметрів. У ньому науковці знайшли мікроскопічні кульки із заліза та кремнію, а також підвищені концентрації платини, іридію, осмію та паладію. Вік цього шару оцінили приблизно у 12 861 рік тому.
Безпосередньо над ним лежать темні органічні відклади, які свідчать про різкий перехід до холодніших і вологіших умов. Отже, геологічний запис дає змогу розрізнити три події: виверження вулкана, відкладення шару незвичайних частинок і початок кліматичного похолодання.
Чи міг причиною бути космічний удар
Походження знайдених частинок залишається предметом наукової дискусії. За результатами аналізу, більшість мікроскопічних кульок, імовірно, складається з матеріалу земного походження. Водночас деякі наночастинки та характерні співвідношення елементів платинової групи можуть свідчити про присутність невеликої кількості позаземної речовини.
Автори дослідження вважають, що така комбінація ознак узгоджується з можливим космічним ударом або вибухом небесного тіла в атмосфері. Проте виявлені частинки самі по собі не доводять, що саме така подія спричинила похолодання.
Гіпотеза космічного удару передбачає, що зіткнення або серія атмосферних вибухів могли вплинути на льодовиковий покрив Північної Америки й порушити циркуляцію вод в Атлантичному океані. Прихильники цієї версії посилаються на подібні знахідки в різних регіонах світу, однак інші науковці ставлять під сумнів їхню відтворюваність та інтерпретацію.
Чому виверження вулкана не пояснює все
Виверження Лаахер-Зеє раніше розглядали як одного з можливих чинників початку пізнього дріасу через близькість дат. Однак нові результати показують, що шар вулканічного попелу та шар незвичайних частинок утворилися приблизно з різницею у 150 років.
Це послаблює припущення, що саме це виверження безпосередньо спричинило початок похолодання. Великі виверження здатні тимчасово знижувати глобальні температури, але зазвичай їхній охолоджувальний ефект триває роки або десятиліття, а не понад тисячу років.
Серед інших можливих пояснень залишається гіпотеза масштабного надходження прісної талої води з льодовикових щитів до Північної Атлантики. Це могло порушити океанічну циркуляцію та послабити перенесення тепла в північні широти.
Нове дослідження не визначає остаточної причини пізнього дріасу. Його головне значення полягає в тому, що науковці отримали краще датовану послідовність подій в одному геологічному розрізі. Щоб з’ясувати, чи пов’язаний незвичайний шар частинок із глобальним похолоданням і яким саме був цей зв’язок, потрібні подальші дослідження та незалежне підтвердження результатів.