Чому деякі моменти ми пам’ятаємо роками, хоча звичайні події зникають із пам’яті вже наступного дня? Вчені з Єльського університету знайшли важливу частину відповіді — і вона пов’язана з гормоном стресу кортизолом.
Дослідники з’ясували, що кортизол не просто підвищує активність мозку. Він змінює взаємодію між мережами, які відповідають за емоції та формування спогадів.
Під час експерименту учасникам давали гідрокортизон — речовину, яка імітує дію кортизолу — або плацебо. Потім люди переглядали зображення, перебуваючи під контролем функціональної МРТ. Наступного дня вчені перевіряли, які картинки вони запам’ятали.
Виявилося, що дія кортизолу по-різному змінювала дві мозкові мережі. Та, що пов’язана з емоційною інтенсивністю, ставала активнішою та стабільнішою. А мережі пам’яті ніби спеціалізувалися на емоційно значущій інформації. Крім того, зв’язок між цими системами посилювався. У результаті емоційно насичені події краще закріплювалися в пам’яті.
Цікаво, що стрес не покращував запам’ятовування всього підряд. Ефект стосувався насамперед того, що люди сприймали як важливе, сильне або емоційне.
Дослідники вважають, що така реакція може мати адаптивний сенс: у стресовій ситуації мозку важливо краще запам’ятати те, що має значення.
Тож наступного разу, коли якась подія вріжеться в пам’ять на роки, причина може бути не лише в самій події. Ваш мозок міг буквально змінити спосіб її запам’ятовування під впливом стресу.