Існують вражаючі твердження про те, що косатки та дельфіни працюють разом під час полювання на лосося та діляться їжею, але не всі в цьому переконані.
У водах Британської Колумбії (Канада) біологи вперше отримали документальне підтвердження спільного міжвидового полювання між північними резидентними косатками (Orcinus orca) та тихоокеанськими білобокими дельфінами (Lagenorhynchus obliquidens). Метою їхніх спільних дій був великий тихоокеанський лосось — чавича (Oncorhynchus tshawytscha). Наукова робота, опублікована в журналі Scientific Reports, свідчить, що два види морських ссавців об’єднали зусилля для здобичі складного трофея.
Відповідно до звіту вчених, міжвидова взаємодія не є випадковою. Дослідження проводилося з використанням дронів і датчиків, закріплених на косатках за допомогою присосок. На відеоматеріалах видно, як дельфіни фактично виконують роль розвідників, використовуючи свою маневровість та ехолокацію для пошуку косяків великого лосося. Косатки, зі свого боку, слідують за ними на глибину, «підслуховуючи» акустичні сигнали дельфінів, щоб точніше локалізувати здобич.
Для обох видів такий союз є стратегічно вигідним. Чавича — найбільша та поживна риба родини лососевих, маса якої може сягати 13–15 кг. Для дельфінів вона занадто велика, щоб проковтнути її цілком, натомість косатки, маючи потужні щелепи, розривають рибу на частини. Після того як косатки завершують трапезу та ділять здобич усередині своєї групи, дельфіни підбирають залишки їжі.
Океанограф Сара Форчун, провідна авторка дослідження, наголошує, що подібна поведінка суттєво змінює уявлення про міжвидові взаємини в океані. Раніше вважалося, що косатки та дельфіни або ігнорують одне одного, або конкурують за ресурси. Однак відсутність агресії та синхронність дій під час занурення на глибину до 60 метрів свідчать про високий рівень толерантності та взаємовигідну форму симбіозу.
Крім того, вчені припускають, що присутність резидентних косаток забезпечує дельфінам захист від інших популяцій косаток — транзитних, які полюють на морських ссавців. Це відкриття підкреслює складність когнітивних процесів у морських хижаків і їхню здатність адаптуватися до змін в екосистемі, об’єднуючись із представниками інших видів для підвищення ефективності полювання.
