Близько 66 мільйонів років тому астероїд розміром більше, ніж гора Еверест, врізався в Землю, знищивши три чверті всього живого планети, включаючи динозаврів. Це ми знаємо.
Але те, як саме удар астероїда Чіксулуб призвів до вимирання всіх цих тварин, залишається предметом суперечок. Останнім часом провідною теорією є те, що сірка від удару астероїда або сажа від глобальних лісових пожеж, які він викликав, затьмарила небо і занурила світ у довгу темну зиму, вбивши всіх, окрім небагатьох щасливчиків.
Однак опубліковане в понеділок дослідження, засноване на частинках, знайдених на ключовій ділянці скам’янілостей, підтвердило більш ранню гіпотезу: ударна зима була викликана пилом, піднятим астероїдом. Дрібний силікатний пил з подрібненої породи залишався в атмосфері протягом 15 років, знижуючи глобальну температуру до 15 градусів за Цельсієм, заявили дослідники в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Geoscience.
Ще в 1980 році батько і син вчених Луїс і Волтер Альварес вперше припустили, що динозаври загинули внаслідок удару астероїда, який огорнув світ пилом. Їхня заява спочатку була зустрінута з деяким скептицизмом — доти, доки через десятиліття не було виявлено масивний кратер Чиксулуб на території нинішнього півострова Юкатан у Мексиканській затоці.
Наразі вчені багато в чому згодні з тим, що винен Чиксулуб.
Але ідея, що саме сірка, а не пил, спричинила зимовий удар, стала «дуже популярною» останніми роками, розповів AFP Озгур Каратекін, дослідник Королівської обсерваторії Бельгії. Співавтор дослідження Каратекін сказав, що це сталося тому, що вважалося, що пил від удару мав неправильний розмір, щоб залишатися в атмосфері досить довго. Для дослідження міжнародна група дослідників змогла виміряти частинки пилу, які, ймовірно, утворилися відразу після удару астероїда.
«Катастрофічний колапс»
Частинки знайшли на скам’янілій ділянці Таніс в американському штаті Північна Дакота. Хоча на відстані 3000 кілометрів (1865 миль) від кратера, на цьому місці збереглася низка чудових знахідок, ймовірно датованих безпосередньо після падіння астероїда в шарах відкладів стародавнього озера.
За словами дослідників, частки пилу мали розмір від 0,8 до 8,0 мікрометрів — саме той розмір, який дозволяє їм залишатися в атмосфері до 15 років. Ввівши ці дані в кліматичні моделі, аналогічні тим, які використовуються для сучасної Землі, дослідники визначили, що пил, ймовірно, відіграв набагато більшу роль у масовому вимиранні, ніж вважалося раніше.
За їхніми оцінками, з усього матеріалу, який був викинутий в атмосферу астероїдом, він складався на 75 відсотків із пилу, на 24 відсотки сірки та на один відсоток сажі.
Частинки пилу «повністю відключають фотосинтез» у рослин щонайменше на рік, викликаючи «катастрофічний колапс» життя, сказав Каратекін.
Шон Гулік, геофізик з Техаського університету в Остіні, який не брав участі в дослідженні, розповів агентству AFP, що дослідження стало ще однією цікавою спробою відповісти на «гаряче запитання», що викликало вплив зими, але не дало остаточної відповіді. Він наголосив, що з’ясування того, що сталося під час останнього масового вимирання у світі, важливе не лише для розуміння минулого, а й майбутнього.
«Можливо, ми зможемо краще передбачити наше власне масове вимирання, у середині якого ми, ймовірно, знаходимося», — сказав Гулик. Джерело
Comments