Десять днів тому посадковий апарат японського космічного агентства SLIM зміг м’яко прилунитись, але з якоїсь причини зробив це головною частиною вниз. У результаті його сонячні батареї не дивилися на Сонце, через що не отримували достатньо енергії для роботи, а апарат не виходив на зв’язок. Однак у міру того, як світило змінило своє становище, сталося несподіване: апарат ожив.
Японія 19 січня 2024 стала п’ятою країною, якій вдалося м’яко посадити дослідницький апарат на Місяць. Однак через приземлення модуля на ніс сонячні батареї не були орієнтовані на Сонце під правильним кутом. Тому, передавши невелику кількість даних енергії акумуляторів, апарат швидко замовк.
Зазвичай це фатальна проблема: коли акумулятор розряджений, подальша робота космічного апарату може не відновитись, навіть якщо його фотоелементи потраплять під сонячні промені знову. Пов’язано це з тим, що в космічних умовах недозаряджені акумулятори можуть виходити з ладу (наприклад, при глибокому переохолодженні), як і інші бортові системи.
Тому приємним сюрпризом стало повідомлення Японського космічного агентства , що з’явилося цієї ночі про те, що зв’язок з SLIM відновлено і його багатоспектральні камери вже передають на Землю знімки. На одному з них — «іграшковий пудель», один із каменів, що лежали поряд із точкою прилуніння SLIM.
Відновлення зв’язку важливе тому, що перед посадкою модуль скинув на Місяць (з гранично малої висоти) два місяцеходи на нових принципах переміщення: «планетостриб», що переміщається стрибками, що має допомогти йому в дослідженні раніше недоступних для автоматів схилів, і ще більш екзотичний апарат зі змінною формою. Місячний модуль був для них проміжним передавачем, без якого зв’язатися із Землею малопотужним бортовим передавачем проблематично.
Місячний день триває 14 діб, і частина з нього апарат не освітлюватиметься Сонцем. Крім того, у SLIM немає потужного внутрішнього радіоізотопного джерела підігріву, як у радянських місяцеходів, тому він навряд чи переживе місячну ніч, під час якої температура на Селені падає до мінус 173 градусів Цельсія. Однак навіть обмежений час роботи апарату може надати чимало важливих даних — наприклад, про роботу двох незвичайних місяцеходів.
Особливістю місії SLIM став вибір місця посадки на схилі кратера з нахилом 15 градусів. До того жоден апарат землян не намагався навмисно сідати на поверхні із значним ухилом. Японське аерокосмічне агентство вважало, що потрібно навчитися робити це, якщо ми хочемо ефективно освоювати місячні приполярні райони, де місцевість рясніє кратерами і крутими схилами. Судячи з знімків з місяцеходів, сісти японському модулю дійсно вдалося рівно — але все ж таки зовсім не так, як планували його творці.