Космічна радіація може змінювати роботу імунних клітин мозку, причому реакція відрізняється залежно від біологічної статі. Такого висновку дійшли дослідники Медичного центру Рочестерського університету, які вивчали вплив галактичного космічного випромінювання на мозок мишей.
Водночас науковці не виявили помітних порушень поведінки чи когнітивних функцій у тварин у короткостроковій перспективі. Результати опублікували в журналі Scientific Reports. Вони можуть допомогти краще оцінити ризики тривалих космічних польотів, зокрема майбутніх місій на Місяць і Марс.
Чому космічна радіація загрожує астронавтам
Галактичні космічні промені — це високоенергетичні частинки, які рухаються крізь космічний простір. На поверхні Землі люди захищені від значної частини такого випромінювання атмосферою та магнітним полем планети. Проте за межами цього природного захисту астронавти можуть зазнавати тривалого впливу радіації.
Вона здатна пошкоджувати електроніку космічних апаратів, але становить ризик і для людського організму. Зокрема, попередні дослідження професора нейронаук М. Керрі О’Беніона показували, що вплив космічної радіації може прискорювати появу змін у мозку, пов’язаних із хворобою Альцгеймера.
Тепер його команда зосередилася на мікроглії — імунних клітинах центральної нервової системи, які допомагають підтримувати здоров’я мозку та реагують на пошкодження.
Відмінності між реакціями чоловічого та жіночого мозку
Експерименти проводили в Лабораторії космічної радіації NASA при Брукгейвенській національній лабораторії. Дослідники використовували прискорювачі частинок, щоб відтворити вплив галактичного космічного випромінювання. Під керівництвом аспіранта Марка Осабутея команда застосувала метод секвенування РНК на рівні окремих клітин. Загалом науковці проаналізували майже 16 тисяч клітин мікроглії з мозку опромінених мишей.
Виявилося, що реакції відрізнялися. У самців зміни були пов’язані переважно з адаптацією до клітинного стресу та метаболізмом. У самок дослідники зафіксували ширше зниження активності шляхів імунної сигналізації.
Водночас в обох групах зріс рівень білка FKBP5 у двох ділянках мозку — корі та зубчастій звивині гіпокампа. Цей білок бере участь у регуляції клітинної відповіді на стрес. Поки що невідомо, чи відіграють виявлені зміни захисну роль, чи можуть шкодити мозку, а також чи є вони тимчасовими.
Чи впливає радіація на когнітивні функції
Попри помітні молекулярні зміни, дослідники не виявили масштабної запальної активації мікроглії або вимірюваних порушень поведінки тварин на момент проведення оцінювання. Це може означати, що молекулярні реакції виникають раніше за функціональні порушення або взагалі не обов’язково призводять до них. Однак довгострокові наслідки поки залишаються невідомими.
Науковці планують дослідити інші часові проміжки та додаткові експериментальні моделі. Зокрема, їм потрібно з’ясувати, чи впливає FKBP5 на захист мозку або, навпаки, сприяє пошкодженням, а також як на ці процеси діють різні дози радіації та інші чинники космічного польоту.
Автори наголошують, що біологічну стать необхідно враховувати під час оцінювання неврологічних ризиків для астронавтів. Це може стати важливим кроком у розробленні засобів захисту для майбутніх тривалих місій за межами Землі.
