Кетогенна дієта може покращувати метаболічне здоров’я не лише завдяки схудненню. У клінічному дослідженні люди, які дотримувалися раціону з дуже низьким вмістом вуглеводів і високою часткою жирів, втратили значно більше жиру в печінці, ніж учасники на середземноморській та низькожировій дієтах. При цьому всі три групи схудли приблизно однаково.
Особливо помітними виявилися результати серед людей із переддіабетом: приблизно половина учасників кетогенної групи після чотирьох-п’яти місяців більше не відповідала діагностичним критеріям цього стану. Результати дослідження опублікували в журналі Cell Metabolism.
Як порівнювали три популярні дієти
Дослідники під керівництвом Семюела Кляйна з Медичної школи Вашингтонського університету залучили 42 дорослих з ожирінням, переддіабетом і жировою хворобою печінки.
Учасників випадковим чином розподілили на три групи: кетогенну, середземноморську та низькожирову дієту з переважанням рослинних продуктів. Щоб контролювати харчування, науковці забезпечували учасників усіма прийомами їжі та організовували щотижневі консультації з дієтологом.
Раціони суттєво відрізнялися за складом:
- Кетогенна дієта: 4% добової калорійності з вуглеводів і 73% із жирів.
- Середземноморська дієта: 50% калорій із вуглеводів і 35% із жирів.
- Низькожирова дієта: 70% калорій із вуглеводів і 15% із жирів.
Калорійність харчування індивідуально коригували так, щоб усі учасники втратили приблизно 10% початкової маси тіла. На це знадобилося близько чотирьох-п’яти місяців.
На кетогенній дієті жир у печінці скоротився найбільше
У всіх трьох групах зменшилася кількість жирової тканини та покращилася чутливість до інсуліну. Проте вплив на печінковий жир помітно відрізнявся. Учасники кетогенної групи скоротили його кількість у середньому на 67%. У двох інших групах — на 45%. Оскільки втрата ваги була приблизно однаковою, дослідники припускають, що обмеження вуглеводів може впливати на накопичення жиру в печінці незалежно від самого схуднення.
Аналіз крові протягом доби також показав, що на кетогенній дієті сильніше зростала концентрація глюкагону — гормону, який допомагає організму регулювати енергетичний обмін. Водночас рівень інсуліну знижувався найбільше.
Ще одним несподіваним результатом стала відсутність підвищення рівнів жирів і холестерину в крові в учасників, які споживали найбільше жирів. Водночас це спостереження стосується лише періоду дослідження.
У половини учасників зникли діагностичні ознаки переддіабету
Після завершення експерименту приблизно 50% людей із кетогенної групи більше не відповідали критеріям переддіабету. У групі середземноморської дієти таких учасників було 29%, а серед тих, хто дотримувався низькожирового раціону, — 7%.
Переддіабет означає, що рівень глюкози в крові вже перевищує норму, але ще не досягає показників, характерних для діабету 2 типу. Повернення до показників нижче діагностичного порога є позитивною зміною, однак не гарантує, що проблема не виникне знову.
Автори дослідження вважають, що склад раціону може впливати на метаболізм навіть за однакової втрати ваги. Це особливо важливо на тлі поширення препаратів для лікування ожиріння, зокрема засобів на основі GLP-1: харчування потенційно може забезпечувати додаткові переваги.
Водночас дослідження мало лише 42 учасників і тривало до п’яти місяців. Щоб з’ясувати, чи зберігаються ці ефекти надовго та наскільки безпечними є різні раціони в перспективі, потрібні масштабніші й триваліші дослідження. Тому результати не варто трактувати як універсальну рекомендацію переходити на кетогенну дієту.
