Команда астрофізиків з Оксфордського університету повідомила про виявлення структури, яка, ймовірно, є найбільшим об’єктом, що обертається, з усіх коли-небудь зафіксованих у спостережуваному Всесвіті. Йдеться про гігантську космічну нитку (філамент), що складається з 14 галактик і обертається як єдине ціле. Результати дослідження були опубліковані 4 грудня 2025 року в рецензованому науковому журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Об’єкт розташований на відстані понад 100 мільйонів світлових років від Землі. За даними вчених, довжина виявленої структури становить приблизно 6 мільйонів світлових років, а ширина — близько 120 000 світлових років, що можна порівняти з діаметром Чумацького Шляху. Попри колосальні розміри, нитка класифікується як «тонка» структура в масштабах космічного павутиння.
Несподіваним відкриттям стало виявлення узгодженого обертання всіх галактик. Астрономи встановили, що 14 галактик, багатих на водень, не просто вишикувані в лінію, а й рухаються спіралеподібними орбітами навколо центральної осі філаменту. Швидкість обертання структури оцінюється приблизно в 110 км/с.
Провідна авторка дослідження Лайла Юнг з Оксфордського університету порівняла динаміку об’єкта з атракціоном «чашки»: тобто всі галактики обертаються навколо своєї осі, але водночас перебувають на спільній платформі (філаменті), яка також здійснює обертальний рух. Це відкриття ставить під сумнів традиційні космологічні моделі, які передбачають, що на таких макроскопічних масштабах обертання має бути хаотичним або взагалі відсутнім.
Виявлення гігантського об’єкта стало можливим завдяки даним проєкту MIGHTEE, отриманим за допомогою радіотелескопа MeerKAT у Південній Африці. Інструменти високої чутливості дозволили зафіксувати випромінювання нейтрального атомарного водню та побудувати тривимірну карту швидкостей руху газу та матерії всередині нитки.
Вчені зазначають, що виявлений феномен підтверджує гіпотезу про те, що кутовий момент (обертання) може генеруватися на безпрецедентно великих масштабах, передаючись від гігантських структур космічного павутиння до окремих галактик. Це неочікуване відкриття може вимагати коригування чинних теорій еволюції галактик і формування великомасштабної структури Всесвіту.