Частки речовини 900-метрового небесного тіла, що доставлені на Землю, зберегли пам’ять не тільки про його міжпланетні подорожі, а й про те, як з’явилися самі планети. З того часу, як у 2020 році японський зонд «Хаябуса-2» скинув на Землю капсулу з ґрунтом астероїда Рюгу, почалося розслідування міжпланетних масштабів. З’ясувалося, що всього п’ять грамів речовини на вигляд звичайної сірої брили в космосі можуть допомогти відновити картину подій за останні 4,5 мільярда років.
Рюгу обертається навколо Сонця і під час кожного обороту перетинає орбіти Землі та Марса. За своєю структурою він пухкий. Як кажуть планетологи, це просто купа зібраних разом гравітацією дрібного каміння. Для таких тіл навіть вигадали термін — rubble pile, «купа щебеню».
Дослідники припускають, що Рюгу перебрався до наших країв з Головного поясу астероїдів, розташованого між Марсом і Юпітером, і саме там провів більшу частину життя. Але «народився» він, схоже, ще далі — десь на околицях Сатурна, а може, навіть Урана чи Нептуна.
Вже за чорним кольором доставлених піщинок стало ясно, що Рюгу багатий на вуглецю. Потім у його речовині знайшли цілий набір різноманітної органіки, зокрема амінокислот, які мали утворитися у присутності води. У всьому цьому він схожий на метеорити рідкісного та вкрай цікавого типу – Сl-хондрити. Вчені впевнені, що тіла з таким хімічним складом не могли сформуватися за температур вище плюс 50 градусів Цельсія, для цього потрібно було перебувати досить далеко від Сонця. До того ж ґрунт Рюгу дуже дрібнозернистий, а в найближчих околицях нашого світила через нагрівання утворюються частинки набагато більших розмірів.
Астрономи дійшли висновку, що астероїд спочатку був частиною більшого, багатого на воду батьківського тіла десь у зовнішній Сонячній системі. Потім воно зіткнулося з якимось іншим, і з купи уламків вийшло те, що вийшло.
Тепер у цьому сценарії з’являється ще один епізод: розповідь про те, що було ще до початку подорожі до Рюги. Вчені з Массачусетського технологічного інституту (США) разом із колегами з різних країн розповіли, що в астероїді «записано літопис» про народження планет Сонячної системи. У статті для видання AGU Advances вони повідомили, що виміряли напруженість магнітного поля частинок Рюгу і виявили, що в його “рідному краю” на зорі Сонячної системи магнітне поле навколишнього середовища було слабким – менше 15,8 мікротесла.
Це ще одне доказ того, що астероїд прибув здалеку. Раніше планетологи порівнювали магнітне поле багатьох метеоритів, що впали на Землю, які явно сформувалися у внутрішній Сонячній системі. Виявилося, що поблизу зірки набагато сильніше електромагнітне поле.
Магнетизм відіграв важливу роль у формуванні планет: він впливав на розподіл речовини в протопланетному диску та допомагав утворенню в ньому згустків — майбутніх світів. На думку планетологів, на «батьківщині» астероїда Рюгу воно було хоч і порівняно слабким, але все ж таки прийнятним для того, щоб там з’являлися планети.