Космічний телескоп NASA Swift, який понад два десятиліття досліджував найпотужніші вибухи у Всесвіті та інші космічні явища, завершив свою місію. 4 листопада апарат неконтрольовано увійшов в атмосферу Землі над Індонезією. Це сталося лише через три місяці після запуску приватного космічного апарата, який мав підняти обсерваторію на вищу орбіту й продовжити її роботу.
За даними супутникового відстеження, які навів аналітик Джонатан Макдавелл із посиланням на інформацію Космічних сил США, Swift увійшов в атмосферу о 7:39 ранку за східним часом США (12:39 UTC). Апарат масою близько 1450 кг падав над північною частиною острова Суматра.
Перед поверненням обсерваторії NASA оцінювало, що більша частина апарата розміром приблизно з мікроавтобус згорить під час проходження крізь атмосферу. Імовірність того, що уламки, які могли вціліти, завдадуть комусь шкоди на Землі, оцінювали лише як 1 до 2100.
Телескоп, розрахований на два роки, пропрацював понад 22
Swift, офіційна назва якого — Swift Gamma-Ray Burst Explorer, запустили в листопаді 2004 року. Його основним завданням було дослідження гамма-спалахів — найпотужніших вибухів у Всесвіті. Початкову місію розрахували лише на два роки. Назва Swift не є абревіатурою. Вона відображає головну особливість апарата — здатність дуже швидко змінювати напрямок спостереження.
Телескоп мав виявляти гамма-спалахи, визначати їхнє положення, передавати координати іншим обсерваторіям, а потім самостійно повертати свої інструменти до місця вибуху, щоб зафіксувати його післясвітіння, поки воно не згасло. Зазвичай на весь цей процес у Swift ішло близько хвилини, пояснював головний дослідник місії С. Бредлі Сенко з Центру космічних польотів NASA імені Годдарда.
Згодом обсерваторія отримала значно ширше коло завдань. Вона досліджувала далекі наднові, чорні діри, які поглинають навколишню речовину, а також астероїди й комети Сонячної системи.
У 2018 році телескоп перейменували на Neil Gehrels Swift Observatory на честь першого головного дослідника місії Ніла Герелса, який помер роком раніше. За весь час роботи Swift спостерігав понад 2000 гамма-спалахів і 1400 наднових. Останнє наукове спостереження він провів 20 жовтня 2026 року.
У NASA наголошували, що обсерваторія значно перевершила початкові очікування. Замість запланованих двох років вона залишалася продуктивною більш ніж удесятеро довше. Її спостереження також допомогли продемонструвати важливість швидкого реагування на космічні події для сучасної астрофізики.
Спроба врятувати обсерваторію завершилася невдачею
Swift міг зібрати ще більше наукових даних, якби вдалося реалізувати незвичайну рятувальну операцію. У вересні 2025 року NASA уклало з американською компанією Katalyst Space контракт на 30 млн доларів. Вона мала розробити, запустити й експлуатувати роботизований апарат, який зустрівся б із телескопом і підняв його на вищу орбіту.
Проблема полягала в тому, що Swift не мав власних двигунів для корекції орбіти. Атмосферний опір поступово сповільнював його рух і змушував знижуватися. Що нижче опускався апарат, то швидше відбувався цей процес.
Компанія Katalyst Space спробувала діяти швидко. 3 липня 2026 року вона запустила апарат LINK розміром із холодильник, оснащений трьома роботизованими маніпуляторами. Зустріч зі Swift планували на серпень.
Однак операція зірвалася через проблеми з руховою установкою LINK та реакційними колесами, які відповідають за орієнтацію апарата в просторі. 25 вересня сам LINK також неконтрольовано повернувся в атмосферу Землі.
У NASA назвали спробу порятунку ризикованою, але потенційно дуже цінною. Навіть попри невдачу, проєкт дав змогу випробувати технології обслуговування супутників, перевірити можливості виконання надзвичайно стислих графіків і відпрацювати підходи до продовження роботи апаратів на низькій навколоземній орбіті.
Неконтрольоване повернення супутників ставатиме частішим
Повернення Swift в атмосферу не є винятковою подією. За оцінками звіту за 2025 рік, у середньому щодня на Землю повертаються щонайменше три великі космічні об’єкти — відпрацьовані ступені ракет або непрацюючі супутники.
У найближчі роки кількість таких випадків може зростати. Причиною стане розширення супутникових угруповань на навколоземній орбіті, які дедалі активніше використовуються для зв’язку та інших завдань.
Для Swift це стало остаточним завершенням незвичайно довгої наукової історії. Обсерваторія, яку спочатку планували експлуатувати лише два роки, пропрацювала понад 22 і залишила після себе величезний масив спостережень за одними з найенергійніших явищ у Всесвіті.