Астрономи з Університету Гаваїв під керівництвом Шуай Лі (Shuai Li) провели дослідження, результати якого ставлять під сумнів наявність значних запасів водяного льоду на Місяці. Використовуючи дані камери ShadowCam, встановленої на південнокорейському місячному апараті Korea Pathfinder Lunar Orbiter, вчені не виявили ознак чистого льоду в затінених регіонах (PSRs).
Постійно затінені регіони формуються у глибоких кратерах на полюсах небесних тіл із малим нахилом осі обертання. Ці області ніколи не отримують прямого сонячного світла і залишаються вкрай холодними, що робить їх «потенційними пастками для льоду». Подібні регіони з підтвердженими запасами льоду були виявлені на Меркурії та Церері, проте на Місяці докази його наявності досі залишалися непрямими.
Дослідження команди Лі зосередилося на двох оптичних властивостях льоду: його високій відбивній здатності та здатності розсіювати світло. Ці характеристики дають змогу відрізнити лід від місячного реголіту. Однак для надійного виявлення лід має становити не менше ніж 20–30% поверхні, і в спостереженнях ShadowCam таких сигналів не зафіксовано.
Попри це, дослідники не виключають наявності льоду в менших концентраціях — менш як 10%, які поки що залишаються поза можливостями сучасних методів виявлення. Майбутні дослідження будуть спрямовані на зниження порога виявлення до рівня менш ніж 1%. Навіть невелика кількість льоду може мати важливе значення для майбутніх пілотованих місій, забезпечуючи доступ до життєво необхідних ресурсів.
Оновлені дані допоможуть зрозуміти, як вода потрапила на Місяць, і дадуть нові підказки щодо ранньої історії Сонячної системи. Поточні результати наголошують на необхідності подальших досліджень місячних ресурсів, які можуть відіграти ключову роль у розвитку місячної програми та підготовці до тривалих місій. Джерело