Китай офіційно долучився до нового етапу глобальної технологічної гонки — перенесення штучного інтелекту безпосередньо в космос. У Пекіні заявили, що вже змогли поставити запитання AI, який працює на орбітальному дата-центрі, й отримати відповідь менш ніж за дві хвилини. Це не експеримент у лабораторії, а реальна робота системи за межами Землі.
Про це розповів віцепрезидент компанії ADA Space Ван Ябо під час семінару, присвяченого космічним дата-центрам. За його словами, ще з листопада минулого року на першому китайському «космічному дата-центрі» працює мовна модель Alibaba — Qwen-3. Для цього Китай у травні запустив на орбіту одразу 12 супутників, оснащених високопродуктивними AI-чипами. Хоча виробника прискорювачів офіційно не називають, відомо, що кожен супутник здатен виконувати до 744 трильйонів операцій за секунду.
У китайських державних медіа це вже назвали початком епохи «обчислень безпосередньо в космосі» — коли дані не передаються на Землю для обробки, а аналізуються прямо на орбіті.
Космічна AI-гонка між Китаєм і США
Запуск китайського космічного дата-центру відбувся майже одразу після заяви американського стартапу StarCloud, який минулого місяця повідомив про перший запуск штучного інтелекту в космосі. Проте між підходами є суттєва різниця: американці протестували AI на одному супутнику, тоді як Китай одразу розгорнув цілу мережу з 12 апаратів.
Китайські ЗМІ вже називають це «світовою першістю» та стверджують, що Пекін випередив США за масштабом. У самій галузі звучать більш стримані оцінки: експерти порівнюють ситуацію з інформаційною війною часів холодної війни, коли кожна сторона прагнула продемонструвати технологічну перевагу в космосі.
Плани Китаю: тисячі супутників з AI
Проєкт ADA Space — лише початок. Китай розвиває масштабну програму Star Computing, у межах якої планує до 2035 року створити космічний дата-центр із 2800 супутників. Першу групу з 12 апаратів уже вивели на орбіту, а запуск наступних груп запланований на найближчі роки.
Хоча формально ініціатива є приватною, експерти очікують значної державної підтримки. Китайський уряд уже включив аерокосмічні технології до переліку стратегічних пріоритетів у новому п’ятирічному плані.
Чим відповідають США
Сполучені Штати роблять ставку не на кількість, а на потужність. Супутник StarCloud оснащений чипом NVIDIA H100, здатним виконувати близько 2000 трильйонів операцій за секунду — це приблизно еквівалент обчислювальної потужності трьох китайських супутників.
У жовтні компанія планує запуск нових апаратів із ще потужнішими чипами NVIDIA Blackwell. Паралельно до перегонів долучаються й інші гіганти:
- Google працює над проєктом SunCatcher із супутниками на базі TPU,
- SpaceX планує модернізувати супутники Starlink V3, щоб використовувати їх як орбітальні обчислювальні вузли.
Чому дата-центри хочуть винести в космос
Ідея космічних дата-центрів приваблює AI-індустрію з кількох причин. Наземні центри обробки даних споживають величезні обсяги електроенергії, води та займають значні площі. У космосі ж доступна безперервна сонячна енергія, а екстремально низькі температури дозволяють ефективно охолоджувати чипи без дорогих систем.
За оцінкою CEO StarCloud Філіпа Джонстона, експлуатація космічного дата-центру може бути у понад 10 разів дешевшою, ніж наземного.
Але проблеми нікуди не зникають
Попри перспективи, недоліків у такого підходу теж вистачає. Космічне випромінювання потребує складного захисту електроніки, що збільшує вартість і знижує продуктивність чипів на 20–30%. Ремонт супутників у разі поломки практично неможливий, тому їх доводиться регулярно замінювати, що загострює проблему космічного сміття.
Крім того, швидкість зв’язку з орбітою поки що обмежена. Через затримки сигналу такі дата-центри складно використовувати для сервісів, де критично важлива миттєва реакція — наприклад, автономного водіння або фінансового трейдингу.
Космос як новий фронт цифрової епохи
Попри всі труднощі, і Китай, і США розглядають космічні дата-центри як логічний наступний крок розвитку штучного інтелекту. Якщо тенденція збережеться, найближчі десятиліття можуть перетворити орбіту Землі не лише на простір для супутників зв’язку, а й на глобальну обчислювальну інфраструктуру, де AI працюватиме буквально над нашими головами.