Вже всьоме невеликий астероїд – метеороїд, як називають його астрономи – був виявлений у космосі, коли він мчав до Землі для зіткнення. Прогнозований час і місце зіткнення (02:50 – 03:03 UTC, над північною Францією) стало можливим завдяки спостереженням європейського астронома Крістіана Сарнецького за допомогою 60-сантиметрового телескопа Шмідта з обсерваторії Піскештето в Угорщині. 2023 CX1 — другий імпактор, виявлений Крістіаном, після удару 2022 EB5 менш як рік тому. Останні три прогнозовані зіткнення відбулися протягом останніх 12 місяців, що є обнадійливою ілюстрацією того, як швидко розвиваються можливості виявлення астероїдів.
Після зіткнення красива вогняна куля освітила небо в межах очікуваного часового вікна (о 02:59 UTC) і місця розташування. Спостереження надходили переважно з південної частини Великобританії та Франції, а також із Бельгії, Нідерландів і навіть Німеччини. Цілком ймовірно, що деякі фрагменти метеорита могли пережити його атмосферну подорож і приземлитися десь на суші, поблизу узбережжя на північ від Руана в Нормандії, Франція. Авторство: Мухаммед Уззал
Що сталося?
О 20:18:07 UTC 12 лютого 2023 року новий астероїд (тепер офіційно позначений як 2023 CX1, але спочатку позначений його першовідкривачем як Sar2667) був зроблений обсерваторією Піскештето. Після того, як було зроблено друге спостереження, про це було повідомлено в Центр малих планет о 20:49 UTC. Приблизно через 40 хвилин подальші спостереження, повідомлені обсерваторією Вішнян у Хорватії, підтвердили наявність об’єкта. На цей час різні системи оцінки впливу по всьому світу розрахували 100% ймовірність удару над Ла-Маншем між 02:00 і 04:00 UTC. Діаметр астероїда оцінювався приблизно в один метр і не становив загрози для людей або майна.
Протягом наступних семи годин астрономи по всьому світу спостерігали за об’єктом, пов’язаним із Землею, і точно визначили його «коридор зіткнення» над Ла-Маншем із траєкторією із заходу на схід. Об’єкт продовжували спостерігати лише за десять хвилин до удару, лише за п’ять хвилин до того, як він упав у тінь Землі, ставши «невидимим».
Після зіткнення красива вогняна куля освітила небо в межах очікуваного часового вікна (о 02:59 UTC) і місця розташування. Спостереження надходили переважно з південної частини Великобританії та Франції, а також із Бельгії, Нідерландів і навіть Німеччини. Цілком ймовірно, що деякі фрагменти метеорита могли пережити його атмосферну подорож і приземлитися десь на суші, поблизу узбережжя на північ від Руана в Нормандії, Франція.
Команда Управління планетарного захисту ESA внесла свій внесок у цю історичну подію як своєчасними сповіщеннями від системи попередження «Сурикат», так і використанням мережі оптичних телескопів, створених саме для цих випадків.
Оскільки ми можемо передбачити ці маленькі, приголомшливі падаючи зірки в нашому небі, стає все більш поширеним, більше людей можуть опинитися в потрібному місці в потрібний час, щоб стати свідками явища, яке лише небагатьом пощастило помітити раніше.