Є указ: створити в Україні держінтернет для чиновників

У мережі з’явилася копія Указу Президента України про деякі заходи щодо захисту державних інформаційних ресурсів. Скан непідписаного документа опублікував на своїй сторінці у Facebook президент компанії «Адамант» Іван Пєтухов. Якщо президент підпише цей документ, то на ринок телекомунікацій чекають грандіозні зміни – усі держоргани зобов’язані будуть користуватися підконтрольним державі інтернетом.

ЛІГА.net з’ясувала наскільки реалістичний цей проект і хто на ньому може заробити.

Згідно з текстом указу, Кабмін зобов’яже всі держоргани, держпідприємства, а також інші організації, які беруть участь в обробці державних ресурсів, працювати наступним чином:

Пєтухов розповідає, що дізнався про підготовку відповідного указу Президента від першого заступника голови комісії Українського союзу промисловців і підприємців з питань науки та ІТ Олега Гусєва. Той був присутній на останньому засіданні Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ).

Як розповів у свою чергу Гусєв, під час засідання він і роздобув копію проекту. «Його підготували і надіслали на узгодження до комісії Держспецзв’язку. Члени регулятора проголосували за нього одноголосно», – розповів Гусєв.

На сайті регулятора це рішення вже також розміщено. Але при цьому регулятор телеком-ринку зберігає мовчання, а члени НКРЗІ відмовляються коментувати це питання.

Призабуте старе

За словами Пєтухова, ця ідея не нова. «Свого часу при Януковичі її просував Леонід Нетудихата (екс-глава Держспецзв’язку)», – зазначає він. Тоді учасникам ринку вдалося заблокувати цю ініціативу.

Менеджер побоюється, що прийняття указу Президента створить механізм для монополізації ринку доступу до інтернету для державних структур. За його словами, зараз їх обслуговують у різних регіонах країни близько сотні місцевих дрібних і національних великих операторів.

«Якщо їх зобов’яжуть працювати з органами тільки через вузли Держспецзв’язку, то між кінцевим клієнтом та оператором в такому випадку з’явиться посередник, без участі якого ніхто в інтернет увійти не зможе», – підкреслює він. Пєтухов побоюється, що в такому випадку в Держспецзв’язку з’явиться важіль впливу на всі державні підключення, що несе в собі корупційну складову.

«На цьому ринку близько ста тисяч підрозділів різних держвідомств, підприємств, органів місцевого самоврядування. Щорічна сума наданих їм провайдерами послуг обчислюється сотнями мільйонів гривень», – підкреслює він. До того ж у Держспецзв’язку немає своїх потужностей у регіонах. Тому Пєтухов вважає, що відомство може залучити в партнери найбільш розгалужену по всій Україні мережу Укртелекому. Таким чином компанія Ріната Ахметова може отримати стабільний додатковий дохід від надання транспортних послуг.

Директор Укртелекому Юрій Курмаз каже, що здивований припущеннями Пєтухова. «Я дивуюся, про що він говорить», – коментує він. Але з ідеями з проекту указу він знайомий. Укртелеком зараз саме передає всеукраїнську мережу спеціального користування у власність Держспецзв’язку (це передбачено договором про приватизацію оператора від 2011 року). І на її базі можна якраз і розгорнути той самий програмно-апаратний комплекс для підключення держорганів.

Нереальний прожект

Заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків відзначає на Facebook, що проект указу на узгодження ще не надходив. Але він його вже критикує достроково. «В одному указі звалено все в одну купу», – пише він. Шимків додає, що він теж проти використання російського софту і за корпоративну державну пошту. Але він не хотів би бачити єдиного захищеного провайдера. Він зазначає, що відомство може стати тільки одним з них на ринку. Крім того, Шимків нагадує, що готується закон про використання хмарних технологій для зберігання держінформаціі. Це означає, що в купівлі фізичних серверів відпаде необхідність у принципі.

Директор дата-центру De Novo Максим Агєєв каже, що якщо і створювати ЦОД для зберігання копій всіх інформаційних ресурсів держави, то його краще віддати на відкуп приватним компаніям. «А держава просто може оголосити тендер на послуги зі зберігання. Усе інше – це вже будуть проблеми тих, хто в ньому переможе», – говорить менеджер. Але чиновників, з яким він бачився, не залишає витівка будувати ЦОД самостійно. «А знаючи, як вони вміють це робити, то відразу захочуть вбухати в проект, думаю, не менше $50 млн», – зазначає він. Але гарантій, що дата-центр запрацює, немає. За словами Агєєва, проект технічно дуже складний, і навіть не факт, що в Україні знайдеться інтегратор, який за нього візьметься.

Взято с today.mts.com.ua