На прилавках магазинів стає дедалі більше телефонів, у характеристиках яких зазначено 64-бітний процесор. Наскільки такі апарати кращі за гаджети зі звичним 32-бітним рішенням та яку вигоду принесе перехід на нову архітектуру – читайте нижче.
Що таке 64-бітний процесор
З маркетингової точки зору поява 64-бітних чіпів у мобільниках сталася досить вчасно. Оскільки число 64 удвічі більше за 32, в очах звичайного користувача такий процесор має бути також удвічі швидшим. Це ще один параметр, як робоча частота чи мегапікселі камери, яким зможуть хвалитися гаджети в рекламних буклетах. До того ж на реальну продуктивність також впливають багато інших факторів.
Представник Apple на презентації нового iPhone розповідає про переваги 64-бітного чіпа
Різниця між 64-бітним та 32-бітним процесором полягає в довжині чисел, які він може додавати та віднімати у своїх нутрощах. Якщо він працює з числами, котрі мають 32 розряди, тоді це 32-бітний чіп. Робота з числами у 64 знаки означає, що кристал 64-бітний.
Це обмеження означає, що в 32-бітному процесорі одна запущена програма може використовувати максимум 4 ГБ оперативної пам’яті, навіть якщо кристал підтримує більший обсяг. Перехід на 64-бітні чіпи відбувся через те, що з ними одна програма може використати до 16 мільйонів гігабайт пам’яті. На сьогодні це необмежений обсяг для будь-яких завдань.
Для більшості сучасних програм навіть на ПК 4 ГБ оперативної пам’яті більш ніж удосталь. Про мобільні додатки можна й не говорити: вони споживають у десятки разів менше та без проблем працюють на телефонах з 1-3 ГБ оперативної пам’яті. Мобільники з 4 ГБ ОЗУ лише почали з’являтися, іпершим став Asus Zenphone 2.
Так навіщо мобільникам 64-бітні процесори?
Заміна 32 бітів на 64 біти означає перехід від популярної сьогодні, але застарілої архітектури ARMv7 на ARMv8. Перша використовувалася майже десятиліття, і з таким набором інструкцій працюють усі сучасні смартфони: від першого iPhone та T-Mobile G1 до iPhone 5 та Galaxy S5. Її постійно поліпшували, але сьогодні резерви для цього вже вичерпалися.
Три роки тому розробник мобільних процесорів ARM запропонував нове рішення –ARMv8. Воно підтримує всі команди ARMv7, проте швидше їх виконує, а також має додатковий набір інструкцій для роботи сучасних програм, наприклад, вбудоване шифрування. У ARMv8 також збільшився обсяг внутрішньої пам’яті.
Найважливіша для споживачів відмінність 64-бітних процесорів – це підтримка вбудованого шифрування. Дані будуть більш захищеними, а гаджет споживатиме на це менше енергії
Усе це означає, що гаджети стануть швидшими та витрачатимуть менше енергії, проте сам перехід на 64 біти має мінімальний вплив на це.
Android Lollipop врятує 64 біти
Купувати смартфон із 64-бітним процесором не має особливого сенсу, якщо він не працює під управлінням Android 5 Lollipop. Навіть одна з останніх і популярних версії Android 4.4 KitKat не зможе розкрити потенціал сучасної архітектури. Адже роботу із 64-бітними числами повинні підтримувати і операційна система, і програми.
Порівняння продуктивності в різних програмних тестах процесорів Cortex A-53 (32-бітна архітектура ARMv8) та Cortex A-57 (64-бітна архітектура ARMv8)
Усі програми у Android працюють у віртуальній системі, яка сприймає код програмної мови Java та перетворює її на зрозумілий для процесора смартфона. Цей процес називається «компіляція», і в Android 5 ним займається віртуальна машина ART, тоді як у старших версіях за це відповідає DALVIK. Важливо те, що ART автоматично форматує програми під 64-бітний режим роботи.
Що ж робити?
З практичної точки зору немає різниці, процесор на скільки бітів стоїть у смартфоні. Тому відмовлятися від гарних моделей лише через те, що в них 32-бітний чіп, не варто. Як і шукати смартфони з виключно 64-бітними чіпами. Останні через рік будуть стояти у кожному гаджеті, навіть найбільш бюджетних, а 32-бітні рішення зникнуть з прилавків.