Автор: Володимир

Проблема пластикового забруднення довгий час здавалася майже безвихідною. Але нове дослідження змінює цей погляд: виявляється, природа вже має значно більше інструментів для боротьби з пластиком, ніж ми уявляли. Вчені виявили понад 600 тисяч білків мікроорганізмів, здатних розкладати як природні, так і синтетичні полімери. І що ще більш вражаюче — такі білки зустрічаються майже у всіх відомих мікробів. Це означає, що здатність «переробляти» пластик може бути набагато поширенішою, ніж вважалося раніше. Дослідження опубліковане в журналі Environmental Technology & Innovation. Глобальна картина Дослідження, проведене під керівництвом Pere Puigbo з University of Turku, показало: сигнали присутності таких білків фіксуються у зразках з усього…

Озоновий шар колись став символом того, як світ може об’єднатися перед глобальною загрозою. Після підписання Монреальський протокол країни поступово відмовилися від небезпечних речовин, що руйнували природний «щит» Землі. Довгий час здавалося, що цей план працює бездоганно, і відновлення атмосфери йде за графіком. Та нові дослідження показують: ситуація складніша, ніж вважалося раніше. Вчені з Swiss Federal Laboratories for Materials Science and Technology виявили приховане джерело викидів, яке може суттєво сповільнювати відновлення озонового шару. Йдеться не про пряме використання заборонених речовин, а про витоки під час промислових процесів. Дослідження опубліковане в журналі Nature Communications. Ці речовини застосовуються як так звані «сировинні компоненти» (feedstocks)…

Далеко від Землі, серед пилу й каміння Марс, марсохід Curiosity Rover несподівано натрапив на дивовижне утворення, яке виглядає так, ніби поверхня планети вкрита лускою гігантської істоти. Ця незвичайна текстура одразу привернула увагу науковців і стала новою загадкою для досліджень. Знімки цього химерного рельєфу оприлюднив інженер Kevin M. Gill з Jet Propulsion Laboratory. На них видно поверхню, вкриту полігональними тріщинами, що нагадують шкіру рептилії або навіть фантастичного космічного дракона. Марсохід зафіксував ці структури випадково — під час руху до невеликого кратера, який дослідники назвали Antofagasta crater. За словами представників NASA, подібні полігональні візерунки вже траплялися раніше, але ніколи не були настільки…

Більшість людей сприймає сіль як звичайну частину раціону — щось, що додає смаку їжі або інколи впливає на артеріальний тиск. Вона непомітно присутня у повсякденних продуктах: від готових перекусів до ресторанних страв. Але останнім часом науковці почали ставити інше запитання — чи може надлишок натрію поступово впливати не лише на серце, а й на пам’ять? Саме це питання стало основою нового довготривалого дослідження. Замість коротких спостережень вчені вирішили простежити, як змінюється стан мозку разом із харчовими звичками протягом кількох років. Результати не виглядають сенсаційними, але й ігнорувати їх точно не варто. Як вивчали вплив солі У дослідженні взяли участь понад…

Поки людство готується повернутися на Місяць у межах програми Artemis program, питання безпеки астронавтів виходить на перший план. Одним із найменш очевидних, але водночас критично важливих ризиків у космосі залишається вогонь. Саме тому інженери та науковці готують незвичайний експеримент, який допоможе зрозуміти, як поводиться полум’я в умовах місячної гравітації. Після місії Artemis II стало зрозуміло: технічно людство вже близьке до повернення на Місяць, але ще є чимало нюансів, які потрібно дослідити. І не всі вони пов’язані з ракетами чи посадкою — іноді ключ до безпеки ховається у, здавалося б, простих речах, як-от горіння матеріалів. Нове дослідження, представлене на Lunar and…

Павукоподібні косарики (harvestmen) завжди вирізнялися своїм дивакуватим виглядом — довгі тонкі ноги, компактне тіло та химерні форми роблять їх одними з найцікавіших представників світу членистоногих. І, як з’ясувалося, вони дивували ще десятки мільйонів років тому. Нещодавно вчені описали новий вид такого створіння, знайдений одразу у двох шматках бурштину віком близько 35 мільйонів років — один із них походить з території сучасної України, інший — із Балтійського регіону. Новий вид отримав назву Balticolasma wunderlichi і належить до підродини Ortholasmatinae. Сьогодні представників цієї групи в Європі вже не існує, однак у пізньому еоцені вони, схоже, були доволі поширеними. У той час клімат…