Автор: Володимир

Пошук планет, схожих на Землю, давно став однією з головних цілей сучасної астрономії. Але є проблема: навіть якщо така планета існує, побачити її надзвичайно важко. Астрономи часто порівнюють це із спробою розгледіти світлячка поруч із потужним прожектором. Нове теоретичне дослідження південнокорейських учених пропонує несподіване рішення — поєднати квантову фізику з розумними алгоритмами штучного аналізу зображень. Ідея поки що не перевірена на справжніх телескопах, але результати комп’ютерного моделювання виглядають багатообіцяльно. Чому Землю 2.0 так важко побачити Планета на кшталт Землі зазвичай у 100 мільйонів — 10 мільярдів разів тьмяніша за свою зірку. Світло зорі буквально заливає все навколо, а слабкий сигнал…

Медицина зробила крок, який ще недавно здавався майже неможливим. Міжнародна команда дослідників під керівництвом Медичного університету Відня повідомила про успішну пересадку нирки пацієнту, для якого ймовірність знайти сумісний донорський орган вважалася нульовою. Ключем до успіху став препарат teclistamab, який сьогодні застосовують для лікування раку крові — множинної мієломи. Результати цього незвичайного клінічного випадку опубліковані в одному з найавторитетніших медичних журналів світу — The New England Journal of Medicine. Чому пацієнт не міг отримати нирку 37-річний чоловік уже переніс дві пересадки нирки. Після них його імунна система виробила велику кількість антитіл проти так званих HLA-антигенів — білків, які містяться на клітинах…

Tesla досягла нового історичного рубежу — на заводах компанії вже зібрано понад 10 мільйонів електромобілів. Для бренду, який колись починав із невеликого спортивного електрокара на базі Lotus, це символ того, наскільки сильно змінився світ автомобілів за останні півтора десятиліття. Від експерименту до глобального виробника На початку 2000-х електромобілі сприймалися радше як технологічний експеримент. Перший Tesla Roadster, створений на основі платформи Lotus, випускався невеликими партіями й мав довести, що електрокар може бути не лише екологічним, а й швидким та привабливим. Саме кошти, отримані від продажу Roadster, допомогли Tesla профінансувати розробку Model S — автомобіля, який став переломним для всієї індустрії. Після…

Десь під безкраїми дюнами Руб-ель-Халі, найбільшої суцільної піщаної пустелі світу, за легендою ховається місто, яке було покаране самим Богом. Його називають Убаром — «Атлантидою пісків». Протягом майже століття його шукали знамениті мандрівники, археологи та авантюристи. У 1990-х одна експедиція навіть заявила, що знайшла його. Але чим більше дослідники дізнаються про Убар, тим загадковішим він стає. Місто, яке поглинула пустеля Легенда про Убар походить із давнього арабського фольклору. У ній місто описується як багате укріплене оазисне поселення на шляху торгівлі ладаном і миррою. Каравани, що йшли з півдня Аравії до Середземномор’я, зупинялися тут, а вода оазису нібито підтримувала життя серед високих…

Над великими лісовими пожежами у Франції, Іспанії та на північному заході США дедалі частіше з’являються величезні хмари диму, які піднімаються високо в атмосферу й можуть мати наслідки далеко за межами місця займання. Тепер NASA запускає першу масштабну місію, щоб безпосередньо дослідити ці загадкові утворення. Йдеться про пірокумулятивні грозові хмари (pyrocumulonimbus, або pyroCb) — гігантські «вежі» з диму, попелу та водяної пари, які формуються над надзвичайно потужними пожежами. Вони здатні створювати власну погоду: породжувати сильні вітри, блискавки та навіть сприяти появі нових осередків займання. Головна небезпека таких хмар полягає в тому, що вони можуть виносити частинки диму у стратосферу — шар…

Мозок людини старіє не так плавно, як вважалося раніше. Нове масштабне дослідження показало, що приблизно після 50 років у ньому починаються різкі зміни, які можуть пояснювати зростання запалення та ризику нейродегенеративних хвороб. Дослідники проаналізували майже 320 тисяч клітин гіпокампа — ділянки мозку, що відповідає за пам’ять, навчання та орієнтацію в просторі. Зразки були отримані від 40 здорових людей віком від 20 до 95 років. Найцікавіше відкриття стосується мікроглії, імунних клітин мозку. Раніше вважалося, що вони формуються ще до народження і майже не змінюються протягом життя. Однак нові дані свідчать, що у віці приблизно 50–75 років значна частина цих клітин заміщується…