Влітку 2024 року крижані шапки великого полярного архіпелагу Шпіцберген у Північному Льодовитому океані зазнали екстремального танення, викликаного виключно високими температурами повітря. Наприкінці липня і на початку серпня 2024 року температура в архіпелагу Шпіцберген трималася на рівні близько чотирьох градусів Цельсія, що вище за середнє значення для цієї частини світла. Кліматологи з Льєжського університету Ксав’є Феттвайса повідомили, що 23 липня 2024-го крижані шапки Шпіцбергена побили рекорд добового танення поверхні. Швидке танення льоду тривало у серпні. У Лонгйірі, адміністративному центрі норвезької провінції Свальбард (архіпелаг Шпіцберген), 11 серпня температура досягла 20,3 градуса за Цельсієм, що стало найвищою температурою серпня за всю історію спостережень.
Автор: Володимир
Головний редактор Українського телекомунікаційного порталу. Пише про мобільні технології, телекомунікації та IT з 2010 року.
Потрапляючи в нові умови, людина здатна їх оцінити, а потім вибрати найбільш підходящі дії. Що відбувається у мозку, коли ми приймаємо рішення у незнайомій для себе ситуації, пояснили медики зі США та Канади. Вони порівняли специфічну активність нейронів із поведінкою зграї птахів. Коли людина вчиться чогось нового, працює зокрема гіпокамп — галузь головного мозку, яка бере участь у формуванні емоцій, запам’ятовуванні, орієнтації у просторі. Саме активність гіпокампу допомагає переводити інформацію з робочої пам’яті у довготривалу та «закріплювати» нещодавно освоєний маршрут. Однак виявилося, що роль цієї галузі у навчанні ще більша, ніж передбачалося. Нейрохірурги з Каліфорнійського технологічного інституту (США), Університету Торонто (Канада), Колумбійського університету (США)…
Недавній буровий керн глибиною 1268 метрів у мантії Землі з Серединно-Атлантичного хребта відкрив нові знання про мінеральний склад і процеси, кидаючи виклик існуючим геологічним моделям і підкреслюючи роль глибоководного буріння в наукових відкриттях. Рекордний буровий керн глибиною 1268 метрів (4160 футів) у мантії Землі, зібраний із Серединно-Атлантичного хребта в Північній Атлантиці, дав глибоке та детальне мінералогічне уявлення про океанічну мантію. Отримані дані відкривають нове уявлення про склад мантії, глибоку геологію Землі та потенційні біогеохімічні умови, пов’язані з зародженням життя. Розуміння земної мантії має вирішальне значення для розуміння важливих деталей земної системи, включаючи земний магматизм, формування земної кори та кругообіг елементів…
Новий метод значно підвищує швидкість і ефективність виробництва мембран, представляючи перспективні рішення для вирішення проблем очищення води. Команда дослідників Нью-Йоркського університету Абу-Дабі (NYUAD) розробила новий підхід, який використовує мікрохвильову технологію для більш легкого синтезу та тонкого налаштування нового типу мембрани, яка ефективно очищає воду від широкого спектра забруднень. Техніка синтезу мембран займає кілька хвилин, що робить її одним із найшвидших методів створення ковалентних органічних каркасних (COF) мембран. Ці мембрани діють як фільтри в пристроях, призначених для очищення забрудненої води від певних забруднювачів, що дозволяє її повторно використовувати в різних цілях — важливе відкриття в той час, коли ефективне очищення стічних…
У новому дослідженні вчені виявили 14 модифікованих факторів ризику, які підвищують рівень деменції, але на які можна звернути увагу. Майже половину всіх випадків деменції можна відстрочити або взагалі запобігти, звернувшись до 14 можливих факторів ризику, включаючи втрату зору та високий рівень холестерину. Це ключовий висновок нового дослідження, яке ми та наші колеги опублікували в журналі The Lancet. Деменція, глобальна проблема, яка швидко зростає, вражає приблизно 57 мільйонів людей у всьому світі, і очікується, що до 2050 року це число зросте до 153 мільйонів. Хоча поширеність деменції знижується в країнах з високим рівнем доходу, вона продовжує зростати в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Цей…
Ми знаємо багато речей про наш Всесвіт, але астрономи все ще сперечаються про те, наскільки швидко він розширюється. Насправді за останні два десятиліття два основних способи вимірювання цього числа, відомі як «стала Хаббла», дали різні відповіді, що змусило декого задуматися, чи не було чогось у нашій моделі того, як працює Всесвіт. Але нові вимірювання потужного космічного телескопа Джеймса Вебба, здається, свідчать про те, що конфлікту, також відомого як «напруга Хаббла», все-таки може не бути. У статті, поданій до The Astrophysical Journal , наразі доступній на сервері препринтів arXiv , космолог Чиказького університету Венді Фрідман та її колеги проаналізували нові дані, отримані потужним космічним телескопом Джеймса Вебба…