Автор: Володимир

Психоделічна речовина з «чарівних грибів» може мати зовсім неочікувану властивість — захищати нерви від пошкоджень під час хіміотерапії. До такого висновку дійшли дослідники після експериментів на мишах. Йдеться про псилоцибін — речовину, відому передусім своїм впливом на мозок. Але нова робота, опублікована в журналі Science, показала, що вона може допомагати й периферичній нервовій системі. Хіміотерапія може пошкоджувати нерви Один із поширених побічних ефектів деяких хіміопрепаратів — периферична нейропатія. Вона може викликати печіння, біль, поколювання, оніміння та надмірну чутливість до холоду або дотиків. За словами дослідників, така проблема виникає приблизно у третини — половини пацієнтів, які отримують певні види хіміотерапії. У…

Motorola несподівано повертається туди, звідки колись починалася її історія зі смартгодинниками. Саме Moto 360 свого часу став одним із перших годинників на Android Wear — операційній системі, яка сьогодні відома як Wear OS. Потім компанія відмовилася від цієї платформи, але тепер вирішила повернутися. Новий Moto Watch Ultra має з’явитися вже найближчими тижнями. Ціна становитиме 429 євро. Яскравий OLED і корпус зі сталі Годинник отримав 1,5-дюймовий OLED-дисплей із піковою яскравістю до 2700 ніт. Екран встановлений у 46-міліметровий корпус із нержавіючої сталі. Всередині працює платформа Snapdragon W5+ Gen 1. Motorola заявляє приблизно 24 години автономної роботи за активного використання — тобто без…

Секрет боротьби зі старінням може ховатися у вельми несподіваному продукті — морських асцидіях. Вчені виявили, що речовини з цих морських тварин допомогли старим мишам покращити пам’ять, навчання та стан мозку. Ключову роль, схоже, відіграють плазмалогени — особливий тип ліпідів, які є важливою частиною клітинних мембран. З віком їхній рівень в організмі знижується, а особливо багато цих речовин міститься у мозку, серці та клітинах імунної системи. Миші почали краще запам’ятовувати Дослідники з кількох університетів, зокрема Стенфорда, давали старим мишам добавки з плазмалогенами. Результат виявився несподіваним: після п’яти днів тренувань тварини значно швидше знаходили приховану платформу у водному лабіринті. За здатністю навчатися…

Китай десятиліттями висаджував дерева, щоб зупинити наступ пустель, відновити ґрунти та допомогти у боротьбі зі змінами клімату. Лісовий покрив країни зріс приблизно з 10% у 1949 році до понад 25% сьогодні — територія нових лісів за площею приблизно відповідає Алжиру. Здавалося б, це беззаперечний екологічний успіх. Але нове дослідження показало несподіваний побічний ефект: мільярди дерев змінили те, як вода переміщується територією Китаю. І проблема в тому, що вода після цього не обов’язково залишається там, де її найбільше потребують. Дерева буквально «перекачують» воду Дослідники проаналізували період із 2001 до 2020 року та виявили, що зміни рослинного покриву зменшили доступність прісної води…

Британське Міноборони вирішило перевірити технологію, яка більше нагадує сцену з фільму про Джеймса Бонда, ніж звичайну військову операцію. Йдеться про моторизовані параплани, здатні переносити військових без літака. На дослідження нового способу розвідки та перекидання військових за лінію фронту британське відомство виділило £6 млн. Ідея полягає у використанні компактних парапланів із двигуном, які можна переносити у великому рюкзаку. Літак більше не потрібен? Звичайний парашутний десант потребує літака, який має непомітно доставити військових до потрібного району. Моторизований параплан потенційно дозволяє обійти цей етап. Система британського стартапу Blakcro складається з крила та силової установки з вентилятором у титановій рамі. У складеному вигляді все…

Замість кремнію — бактерії. Дослідники MIT створили живі компоненти, які працюють за принципом транзисторів і можуть об’єднуватися у біологічні схеми, здатні виконувати обчислення. Команда використала бактерію Pantoea agglomerans та генетично змінила її так, щоб окремі клітини могли реагувати на хімічні сигнали й передавати їх далі. Фактично вчені створили своєрідні «живі перемикачі», які можна з’єднувати між собою. Замість електричного струму тут рухаються молекули-сигнали. Одні бактеріальні «транзистори» вмикаються у відповідь на певну речовину, інші — вимикаються. Три додаткові штами виконують роль своєрідних реле, передаючи сигнал від одного компонента до наступного. Бактерії вже вміють рахувати Дослідники надрукували колонії бактерій на живильному агарі, розмістивши…