Гамма-випромінювання допомагає досліджувати найенергійніші процеси у Всесвіті — від падіння речовини в надмасивні чорні діри до прискорення частинок майже до граничних швидкостей. Однак один із діапазонів цього випромінювання довгий час залишався майже недоступним для астрономів.
Йдеться про енергії від 20 до 200 мегаелектронвольтів (МеВ). Цю малодосліджену область називають MeV gap — «мегаелектронвольтним проміжком». Вона може містити важливі відомості про те, як космічні об’єкти прискорюють частинки та вивільняють енергію.
Міжнародна команда дослідників використала дані телескопа NASA Fermi Large Area Telescope (Fermi-LAT), щоб скласти каталог із 450 джерел гамма-випромінювання в цьому діапазоні. Серед них — 60 джерел, які раніше не мали встановлених відповідників в інших діапазонах електромагнітного спектра.
Чому цей діапазон так складно досліджувати
На відміну від видимого світла, гамма-промені не можна сфокусувати звичайними дзеркалами. Телескоп Fermi-LAT реєструє їх за допомогою взаємодії з речовиною всередині приладу.
Коли гамма-фотон потрапляє в телескоп, він взаємодіє з шарами вольфраму й перетворюється на пару заряджених частинок — електрон і позитрон. Кремнієві детектори відстежують їхній рух, допомагаючи визначити напрямок, звідки прилетів фотон.
Проблема виникає на нижчих енергіях: частинки сильніше розсіюються всередині приладу, тому відновити початкову траєкторію складніше. На рівні приблизно 20 МеВ Fermi-LAT може визначити напрямок лише з точністю до області завширшки близько 20 градусів. Через це важко відокремити окремі джерела від сусідніх об’єктів і фонового випромінювання.
Блазари, пульсари та нові загадки
Для дослідження команда використала спостереження Fermi-LAT за період із серпня 2008-го до серпня 2022 року. Після відсіювання даних, зіпсованих перервами в роботі та проблемами якості, вчені проаналізували приблизно 10,3 року спостережень.
Так з’явився каталог 2FLE, до якого увійшли 450 джерел у діапазоні 20–200 МеВ. Для порівняння: попередній каталог, опублікований 2018 року, містив 198 об’єктів у вужчому діапазоні.
Для 377 джерел дослідники знайшли відповідники серед уже відомих астрономічних об’єктів. Із них 325 розташовані за межами Чумацького Шляху, а 52 — усередині нашої галактики.
Серед позагалактичних джерел переважають квазари з плоским радіоспектром — 218 об’єктів. Вони належать до класу блазарів: активних галактик, у центрах яких містяться надмасивні чорні діри. Ті викидають потужні струмені заряджених частинок, один із яких спрямований майже безпосередньо на Землю.
У Чумацькому Шляху більшість ідентифікованих джерел виявилися пульсарами — швидко обертовими залишками масивних зір, що вибухнули як наднові. Каталог також містить цікаве зіставлення з кульовим зоряним скупченням M2, яке раніше не виявляли як джерело гамма-випромінювання.
Найбільше запитань залишають 73 джерела без встановлених відповідників в інших діапазонах. Тринадцять із них уже фігурували в попередньому каталозі гамма-випромінювання, але залишалися некласифікованими. Ще 60 виявили як нові джерела. Сигнали від 38 із них були особливо виразними, тому вони стали перспективними цілями для подальших спостережень.
Наступний крок — нові космічні телескопи
Відкриття не означає, що астрономи знайшли 60 абсолютно нових типів космічних об’єктів. Деякі сигнали можуть походити від кількох джерел, які накладаються одне на одне, або від об’єктів, природу яких поки не вдалося встановити. Для цього потрібні додаткові спостереження.
Важливу роль у дослідженні маловивчених енергій може відіграти космічна обсерваторія NASA Compton Spectrometer and Imager (COSI), запуск якої запланований на 2027 рік. Вона працюватиме в суміжному діапазоні 0,2–5 МеВ, використовуючи детектори на основі германію.
Поєднання її спостережень із великим масивом даних Fermi-LAT допоможе дослідити прискорення космічних частинок, активність чорних дір та інші екстремальні процеси. Каталог 2FLE вже створює основу для таких досліджень: ділянка гамма-неба, яка раніше залишалася важкодоступною, тепер стала значно краще вивченою.
