Упродовж останніх років косатки неодноразово пошкоджували керма вітрильних човнів і яхт біля узбережжя Піренейського півострова. Чому морські ссавці поводяться так, досі достеменно невідомо. Однак німецький психолог Крістіан Фрінгс запропонував нову гіпотезу: можливо, косатки не просто реагують на човни чи копіюють поведінку інших тварин, а навмисно відтворюють дії, щоб отримати певний результат.
Свою теорію Фрінгс, який досліджує психологію людської поведінки, виклав у коментарі, опублікованому 8 вересня в журналі Animal Cognition. Водночас це поки що гіпотеза, а не підтверджене пояснення поведінки косаток.
Косатки можуть передбачати наслідки своїх дій
В основі припущення Фрінгса лежить концепція контролю дій, яку використовують у психології. Згідно з нею, люди часто починають діяти, передбачаючи результат, якого хочуть досягти. Наприклад, людина натискає вимикач, щоб увімкнути світло, і не мусить свідомо обмірковувати кожен рух пальців.
Психолог припускає, що подібний механізм може працювати й у косаток. Тварини можуть заздалегідь очікувати певного сенсорного результату — наприклад, того, як рухатиметься човен після пошкодження керма або як відчуватиметься зіткнення з ним.
За цією версією, косатки можуть повторювати дії, які раніше приводили до певного ефекту. При цьому їм не обов’язково мати складні наміри, подібні до людських, або прагнути потопити судно чи налякати людей на борту.
Чим ця теорія відрізняється від попередніх пояснень
Раніше дослідники розглядали кілька можливих причин незвичної поведінки косаток. Одна з версій полягає в тому, що тварини засвоюють нову поведінку через соціальне навчання: спостерігають за іншими косатками й повторюють їхні дії. Інше пояснення пов’язує реакцію тварин із конкретними подразниками, які спонукають їх наближатися до човнів і взаємодіяти з кермами.
Фрінгс не відкидає цих версій. Він пропонує доповнити їх припущенням, що косатки можуть не лише копіювати рухи, а й засвоювати зв’язок між дією та її наслідками. Наприклад, тварина може навчитися, що певний рух призводить до зміни поведінки човна. Згодом вона здатна повторювати цю послідовність, щоб знову отримати знайомий результат.
Водночас гіпотеза не пояснює головного: чому саме пошкодження керма може бути привабливим для косаток. Сам автор вважає питання про бажаний результат окремою науковою проблемою.
Чи допоможе відкриття зменшити кількість інцидентів
Якщо гіпотеза підтвердиться, вона може підказати нові способи дослідження та запобігання таким зіткненням. Фрінгс припускає, що зміна конструкції керма або поведінки човна після пошкодження могла б вплинути на реакцію косаток, якщо вони справді прагнуть досягти певного ефекту.
Проте психолог наголошує на ризиках: непередбачувана зміна умов може спонукати тварин до іншої, потенційно небезпечнішої поведінки. Тому він не радить перевіряти цю ідею на човнах із людьми на борту.
Наразі нова теорія не доводить, що косатки свідомо планують пошкодження суден. Її значення полягає в іншому: вона пропонує перевірити, чи можуть психологічні моделі людських дій допомогти зрозуміти поведінку інших складних тварин у природному середовищі.