У Тибеті дослідники дістали з льодовикової шапки лід, який може зберігати кліматичну історію Землі понад 128 тисяч років. Якщо оцінка підтвердиться, це один із найдавніших зразків льоду, знайдених за межами полярних регіонів.
Йдеться про льодовикову шапку на плато Гулія на північному заході Тибету. Вчені порівняли керни, отримані під час буріння у 1992 та 2015 роках, і виявили подібні закономірності в ізотопах кисню.
Ця схожість має особливе значення. Вона показує, що різні зразки з тієї самої льодовикової шапки зберігають узгоджені сигнали навколишнього середовища. Тобто дослідники отримують не випадковий набір даних, а своєрідний повторюваний «архів» минулого.
Вчені знайшли у льоду слід давньої зміни магнітного поля
Щоб визначити вік льоду, команда використала радіоактивні ізотопи берилію та хлору. Вони допомогли ідентифікувати так звану Лашампську геомагнітну екскурсію — період понад 41 тисячу років тому, коли магнітне поле Землі зазнало значних змін.
Потім результати зіставили з даними про ізотопи кисню з печерних відкладів у цьому ж регіоні. На основі такого порівняння дослідники припускають, що частина льодовикового запису Гулії може сягати понад 128 тисяч років.
Це важливо ще й тому, що раніше існували припущення, ніби тибетський льодовиковий запис обмежується значно молодшим, голоценовим періодом, який почався близько 12 тисяч років тому.
Лід перетворився на кліматичну капсулу часу
Крижані керни фактично працюють як природні архіви. У шарах льоду можуть зберігатися хімічні та ізотопні сигнали, які дозволяють відновлювати інформацію про температуру, атмосферу й інші умови минулого.
Але є проблема: без правильної часової шкали навіть найдавніший лід важко інтерпретувати. Саме тому нове датування Гулії може мати значення далеко за межами одного льодовика.
Дослідники хочуть з’ясувати, коли починалося та завершувалося формування льоду в цьому регіоні, як він реагував на великі природні зміни клімату та що відбувалося із льодовиками під час попередніх льодовикових періодів.
За словами команди, подальше вивчення кернів із Гулії може відкрити доступ до значно давнішої кліматичної історії Землі.
І якщо цей льодовиковий архів справді зберігає понад 100 тисяч років історії, у його шарах може бути записано те, про що сучасні кліматичні спостереження просто не здатні розповісти.