Є віруси, про які більшість людей навіть не підозрює. Один із них — вірус Епштейна–Барр (EBV), носіями якого, за оцінками, є близько 95% дорослих. Зазвичай він не створює серйозних проблем, але залишається в організмі на все життя і за певних умов може бути пов’язаний із небезпечними захворюваннями.
Тепер вчені зробили важливий крок до того, щоб навчитися блокувати його ще до того, як він закріпиться в організмі.
Вірус не просто заражає — він проникає в імунну систему
EBV має особливу стратегію. Він атакує B-клітини — різновид білих кров’яних клітин, які є важливою частиною імунної системи.
Дослідники з Fred Hutchinson Cancer Center та Університету Вашингтона вирішили вдарити саме по цьому механізму. Вони створили антитіла, які розпізнають два поверхневі білки вірусу — gp350 і gp42. Ідея проста: якщо заблокувати ці білки, вірусу буде значно складніше проникнути в B-клітини. Дослідження було опубліковано в журналі Cell Reports Medicine.
Вчені отримали 10 нових антитіл
Для пошуку потрібних молекул команда використала незвичайну модель — мишей, здатних виробляти антитіла з людськими генетичними характеристиками. У результаті дослідники ізолювали 10 нових антитіл: два проти gp350 і ще вісім проти gp42.
Одне з них особливо добре показало себе під час випробувань на живих мишах із імунною системою, наближеною до людської. Антитіло забезпечило захист від інфекції EBV. Це ще не означає, що новий препарат уже готовий для людей. Але результат показує, що сам підхід може працювати.
Найбільша проблема — вірус майже всюди
Створювати антитіла проти EBV виявилося складніше, ніж можна було б подумати. Вірус настільки добре пристосований до B-клітин, що пошук природних людських антитіл, здатних ефективно його блокувати, є надзвичайно складним.
Саме тому нова технологія пошуку антитіл може бути важливою не лише для EBV. Дослідники вважають, що подібний підхід можна буде застосовувати й для пошуку захисних антитіл проти інших патогенів.
Кому це може бути потрібно найбільше?
Особливий інтерес нова розробка може становити для людей після трансплантації органів або кісткового мозку. Щоб організм не відкинув трансплантат, пацієнтам доводиться пригнічувати імунну систему.
У такій ситуації EBV може реактивуватися і спричинити небезпечні ускладнення, зокрема посттрансплантаційний лімфопроліферативний розлад (PTLD), за якого B-клітини починають неконтрольовано розмножуватися. Якщо майбутні ліки зможуть запобігати зараженню або реактивації EBV, це потенційно допоможе зменшити такий ризик.
До лікування людей ще далеко
Поки що це доклінічне дослідження, а не готова терапія. Антитіла випробували в лабораторії та на тваринах, тому ще потрібно перевірити їхню безпеку й ефективність у людей.
Наступний етап — підготовка до випробувань на людях і клінічних досліджень.
Але сам факт, що вченим вдалося знайти антитіло, яке захищало модельний організм від EBV, виглядає багатообіцяюче. Особливо з огляду на те, наскільки поширений цей вірус і наскільки небезпечним він іноді може стати для людей із ослабленим імунітетом.