Обертання Землі ніколи не було абсолютно стабільним — тривалість доби змінювалася протягом усієї історії планети. Навіть незначні процеси, як-от рухи океанів, гравітаційний вплив Місяця чи зміни в масі льодовиків, можуть трохи прискорювати або сповільнювати обертання. Проте раніше ці коливання були майже непомітними й відбувалися дуже повільно. Сьогодні ситуація змінюється: нові дослідження показують, що кліматичні зміни, спричинені людиною, почали впливати на цей процес значно швидше.
Вчені звернули увагу на несподіваний зв’язок: підвищення рівня світового океану прямо пов’язане зі збільшенням тривалості доби. Коли льодовики тануть, вода розподіляється по поверхні планети, і маса зміщується ближче до екватора. Це змінює форму Землі — вона стає трохи «приплюснутою» біля полюсів і ширшою в районі екватора. У результаті обертання сповільнюється, а день стає довшим.
Щоб зрозуміти, як цей ефект змінювався з часом, дослідники використали дані палеоклімату — інформацію, збережену в коралах і скам’янілостях. На їх основі створили модель із застосуванням методів глибинного навчання, яка допомогла відтворити історію змін обертання Землі. Такий підхід дозволяє працювати навіть із неточними або фрагментарними даними минулого.
Результати показали, що в далекому минулому формування й танення великих льодовикових щитів дійсно впливали на тривалість доби — вона змінювалася приблизно на 10–30 мілісекунд. Але ці зміни відбувалися протягом мільйонів років, тобто дуже повільно.
Натомість у XXI столітті швидкість змін стала безпрецедентною. Хоча сама різниця у тривалості доби залишається невеликою, темп її зростання — приблизно 1,33 мілісекунди за століття — є найвищим за останні 3,6 мільйона років. Іншими словами, Земля зараз «гальмує» швидше, ніж будь-коли в сучасній геологічній історії.
Цей процес можна уявити як рух фігуриста: коли він розводить руки, обертання сповільнюється, а коли притискає їх до тіла — прискорюється. Земля поводиться схожим чином, тільки замість рук — маса води, що перерозподіляється по планеті.
Подібні зміни можуть мати не лише наукове, а й практичне значення. Якщо обертання Землі сповільнюватиметься й надалі, різниця між астрономічним і атомним часом збільшиться. Це означає, що людству доведеться частіше коригувати час за допомогою так званих «високосних секунд». Для сучасних технологій, зокрема комп’ютерних мереж і супутникової навігації, така нестабільність може створювати додаткові труднощі.
Водночас вплив цих змін на океани чи клімат поки що мінімальний — амплітуда коливань занадто мала, щоб суттєво змінити циркуляцію води. Проте сам факт того, що людська діяльність вже впливає навіть на обертання планети, змушує по-новому подивитися на масштаби глобальних змін. Дослідження було опубліковано в журналі Journal of Geophysical Research: Solid Earth.