Протягом десятиліть айсберг A23a, відомий як «королева айсбергів», утримував звання найбільшого у світі. Його гігантські розміри та довга історія руху в Південному океані зробили його символом арктичної величі. Проте останні місяці показали, що навіть крижані колоси не вічні: з травня він втратив кілька величезних фрагментів, через що більше не є рекордсменом.
Айсберг A23a відірвався від шельфового льодовика Фільхнера-Ронне ще у 1986 році. Його площа сягала понад 4000 квадратних кілометрів, що можна порівняти з територією невеликої країни. Довгий час він залишався відносно стабільним, дрейфуючи у водах біля Антарктиди, але з часом природні процеси послабили його структуру.
За даними супутникових спостережень, цього року айсберг почав активно втрачати масу. Від нього відкололися кілька дуже великих шматків, які самі по собі можна вважати повноцінними айсбергами. Внаслідок цього його площа істотно зменшилася, і він поступився місцем іншому крижаному гіганту, що тепер очолює світовий рейтинг.
Фахівці пояснюють, що такі процеси є цілком природними: айсберги існують десятки або навіть сотні років, але рано чи пізно зазнають руйнувань через хвилі, підвищення температури та механічні напруження у товщі льоду. Зміни клімату та потепління океану прискорюють цей процес, роблячи навіть наймасивніші айсберги вразливими.
Хоча A23a вже не є найбільшим айсбергом Землі, він залишається унікальним природним явищем і важливим об’єктом дослідження для вчених. Його історія показує, наскільки динамічними є полярні регіони, а також нагадує про крихкість льодових структур у світі, що швидко змінюється.