Вчені відновили активність мозку свиней майже через годину після зупинки кровообігу. У деяких випадках функціональність зберігалася протягом декількох годин, що стало несподіваним відкриттям дослідників з Китаю. Це досягнення є величезним кроком вперед у вивченні того, як відновити роботу мозку після раптової зупинки серця. Це свідчить про те, що лікарі, можливо, зможуть збільшити короткий проміжок часу для успішної реанімації пацієнтів після зупинки серця.
У чому секрет? Підключення неушкодженої печінки пацієнта – органу, який організм використовує для очищення крові – до системи життєзабезпечення, що використовується для пожвавлення мозку після того, як минув час.
Раптова зупинка серця спричиняє багато проблем в організмі через швидке припинення кровотоку. Подальше падіння кровопостачання частин тіла називається ішемією, і коли вона виникає в мозку, то може спричинити серйозні, непоправні пошкодження протягом декількох хвилин. Ось чому реанімаційне вікно при зупинці серця таке коротке.
Відомо, що поліорганна ішемія відіграє певну роль у здатності мозку відновлюватися після зупинки серця, але окремі органи ще не повністю досліджені.
В останні роки вчені використовують моделі свиней для тестування методів обмеження пошкодження мозку. Під керівництвом лікаря Сяошунь Хе з Університету Сунь Ятсена в Китаї команда вчених звернулася до тварин, щоб спробувати зрозуміти роль печінки у відновленні мозку після ішемії внаслідок зупинки серця.
Використовуючи 17 вирощених в лабораторії тибетських міні-свиней, команда порівняла вплив печінки на втрату кровообігу. В одній серії експериментів дві групи свиней піддавали ішемії мозку протягом 30 хвилин; одна з груп також піддавалася ішемії печінки, а інша – ні. Тим часом контрольна група не зазнала жодної ішемії.
Коли свиней евтаназували і дослідили їхній мозок, виявилося, що контрольна група мала найменші пошкодження мозку; але група, яка не піддавалася ішемії печінки, показала значно менші пошкодження мозку, ніж група, яка зазнала ішемії.
Наступним етапом дослідження була спроба включити неушкоджену печінку в систему життєзабезпечення, щоб оживити мозок, який був повністю видалений в евтаназованої свині. Навряд чи такий сценарій можна застосувати для лікування людей, але він допомагає вченим зрозуміти, в яких випадках реанімація може бути життєздатною.
Основна система життєзабезпечення включала штучне серце і легені, які допомагали перекачувати рідину через мозок. Для однієї групи в систему була інтегрована печінка свині, відома як перфузія головного мозку за допомогою печінки в нормо термічній машині.
Спочатку мозок був підключений до систем життєзабезпечення через 10 хвилин після початку процедури життєзабезпечення. У системі без печінки електрична активність у мозку з’являлася протягом пів години, а потім знижувалася з часом.
Команда також експериментувала з різними затримками, підключаючи мозок до системи з підтримкою печінки з інтервалами в 30 хвилин, 50 хвилин, 60 хвилин і 240 хвилин. Найдовший інтервал, який виявився найбільш багатообіцяючим, був через 50 хвилин після позбавлення крові: мозок перезапускав електричну активність і підтримувався в такому стані протягом шести годин, поки експеримент не був завершений.
Примітно, що в мозку, який був позбавлений кисню протягом 60 хвилин, активність повернулася лише на три години, перш ніж згасла, що вказує на критичний інтервал, в якому реанімація може бути успішною з додаванням функціонуючої печінки.
Ці результати, на думку дослідників, свідчать про те, що печінка відіграє важливу роль у розвитку травми мозку після зупинки серця. Отримані результати відкривають нові шляхи для дослідження черепно-мозкових травм і, як ми сподіваємося, можуть покращити показники виживання та результати одужання пацієнтів у майбутньому. Дослідження опубліковано в EMBO Molecular Medicine.