Невідома подія вбила останніх мамонтів Землі

Нове дослідження геномних даних останніх мамонтів, що жили на Землі, не підтвердило раніше висловлені можливі причини вимирання, включаючи близькоспоріднене схрещування, згубні мутації і полювання на них.

Об’єктом вивчення стали останки 14 карликових мамонтів, що мешкали на острові Врангеля в Північному Льодовитому океані і зникли недавно, приблизно чотири тисячі років тому, а також семи мамонтів з материкової сибірської популяції, предків острівних жителів, датованих періодом до 50 тисяч років тому. Робота групи вчених з Упсальського університету у Швеції опублікована в журналі Cell.

а словами еволюційного генетика Маріанни Дехаск, коли льодовиковий період скінчився, сухий тундростеп, де довгий час процвітали мамонти, поступово з півдня на північ перетворилася на вологі ліси помірного поясу. У результаті мамонти опинилися у північних районах Євразії.

«Ймовірно, саме так мамонти зрештою виявилися ізольованими на острові Врангеля, який втратив зв’язок із материком приблизно 10 тисяч років тому через підвищення рівня моря. Можливо, це навіть була одна череда, яка населяла острів», — процитувало вченого інформагентство Reuters.

Дослідники з’ясували, що населення, ізольована на острові, складалася максимум з восьми особин, потім зросла до 200-300 мамонтів протягом приблизно 20 поколінь (близько 600 років) і залишалася стабільною. Автори наукової роботи також виявили зниження різноманітності групи генів, мають вирішальне значення для імунної системи. Але коли мамонти повільно накопичували рівномірно шкідливі мутації, найбільш згубні недоліки зникали з популяції — мабуть, тому, що у їх носіїв було менше шансів вижити і розмножитися.

Дослідники не вважають, що інбридинг (близькоспоріднене схрещування), низька генетична різноманітність чи шкідливі мутації призвели до загибелі популяції, оскільки в цьому випадку популяція мала пройти через поступове скорочення чисельності. Проте стабільність чисельності популяції це підтверджує. Полювання на мамонтів на безлюдному острові також, схоже, не було причиною вимирання — підтверджень цієї версії не знайшлося.

«Вогнища багать та житлові будови було б легко знайти, як і крем’яні відщепи, перероблені кістки та бивні тощо. Але слідів взаємодії людей із мамонтами на острові Врангеля просто немає», — заявив еволюційний генетик, професор Центру палеогенетики Лав Дален.

Маріанна Дехаск вважає, що причиною розпаду популяції стало щось інше, причому дуже раптове. Як один із найімовірніших варіантів вчені назвали інфекційне захворювання, занесене на острів Врангеля птахами.