Імунна система і парадокс молодості: чому надто «юний» імунітет у старшому віці може шкодити
З віком людський організм поступово втрачає свої захисні можливості. Імунна система не є винятком: інфекції переносяться важче, а ефективність вакцин знижується. Проте в деяких літніх людей вчені фіксують незвично «молоді» ознаки імунної відповіді, які, на перший погляд, здаються благом. Втім, нові дослідження показують, що така особливість може мати й темний бік.
Група науковців з клініки Мейо під керівництвом Корнелії М. Вайанд та Йорга Й. Горонзі проаналізувала роль Т-клітин у пізньому віці й дійшла до парадоксального висновку: затримка імунного старіння іноді здатна завдати шкоди, а не користі. Їхнє дослідження, опубліковане в Nature Aging, показує, що надто активні та «юні» Т-клітини можуть підтримувати хронічне запалення і провокувати аутоімунні хвороби.
Найбільш наочним прикладом є гігантоклітинний артеріїт — аутоімунне запалення середніх і великих артерій, яке найчастіше уражає людей старшого віку. Хвороба здатна знижувати кровопостачання тканин, пошкоджувати судинні стінки та призводити до серйозних ускладнень, включно з втратою зору та аневризмами аорти. Симптоми — раптові головні болі, біль у щелепі, погіршення зору — вимагають негайної реакції. Лікування стероїдами допомагає зберегти зір, але тривале контролювання запалення лишається проблемою.
Дослідження показали, що в уражених судинах таких пацієнтів накопичуються так звані стовбуроподібні пам’ятливі CD4+ Т-клітини. Вони виглядають «молодшими», ніж очікувалося для похилого віку, і здатні самовідновлюватися, постійно підживлюючи запальний процес. Клітини формують локальні імунні структури всередині судинної стінки, завдяки чому запалення може повертатися навіть тоді, коли симптоми тимчасово зникають.
Ще один важливий аспект — несправність імунних «гальм», так званих контрольних точок, які мають обмежувати надмірну активність Т-клітин. Зокрема, система PD-1/PD-L1 у хворих на артеріїт працює неповноцінно: клітини, які мали б зупиняти імунну атаку, втрачають цю здатність. Подібні механізми відзначають і в інших імунних шляхах, що пояснює, чому захворювання так важко приборкати. Цікаво, що й терапії, які блокують контрольні точки при онкології, іноді провокують у літніх пацієнтів розвиток васкулітів, включно з гігантоклітинним артеріїтом.
Зазвичай імунне старіння проявляється зменшенням кількості наївних Т-клітин і послабленням вакцинальної відповіді — процес, відомий як імунсенесценція. Однак ці зміни не завжди негативні: вони також обмежують надмірне самонаправлене запалення. Тому парадоксально, але іноді саме старіння імунної системи може захищати організм від аутоімунних атак.
Перед наукою стоїть важливе практичне завдання: навчитися ідентифікувати тих літніх людей, чиї імунні системи залишаються «надто молодими» і через це підвищують ризик небезпечних хвороб. Стратегії ранньої діагностики та втручання, які розробляють у клініці Мейо в межах ініціативи Precure, передбачають використання імунного профілювання, сучасних методів візуалізації та персоналізованих терапій.
У перспективі це може дозволити не лише швидше виявляти схильність до аутоімунних васкулітів, а й створювати підходи, які блокуватимуть саме джерело патологічних клітин, а не лише тимчасово гаситимуть симптоми. Дослідження нагадує: молодість імунної системи не завжди є синонімом здоров’я, а баланс між захистом та самоконтролем із віком стає ще більш критичним.