Фраза «не дивись стільки телевізор — мозок зіпсуєш» знайома багатьом ще з дитинства. Хоча вона звучить дещо перебільшено, сучасні наукові дослідження показують, що певна частка правди в цьому все ж є. Нова робота, опублікована в журналі Alzheimer’s and Dementia, свідчить: регулярний і тривалий перегляд телевізора у середньому віці може бути пов’язаний із погіршенням стану мозку через десятиліття.
Телебачення пов’язали зі змінами у структурі мозку
Дослідники проаналізували дані майже 1700 людей, середній вік яких на початку спостереження становив близько 53 років. Учасники брали участь у масштабному американському проєкті ARIC, який уже багато років вивчає вплив різних факторів на здоров’я серцево-судинної системи та мозку.
Наприкінці 1980-х років добровольців попросили оцінити, як часто вони дивляться телевізор у вільний час — від «майже ніколи» до «дуже часто». Також вони повідомили, скільки часу проводять сидячи на роботі.
Понад двадцять років потому всім учасникам провели магнітно-резонансну томографію головного мозку. Саме тоді й виявили цікаву закономірність. Люди, які ще в середньому віці зазначали, що дуже часто дивляться телевізор, мали помітні структурні зміни мозку порівняно з тими, хто майже не мав такої звички.
Які зміни виявили дослідники
За результатами МРТ у любителів телевізора спостерігалися:
- менший об’єм ділянок мозку, які пов’язують із ранніми проявами хвороби Альцгеймера;
- зменшення лобових та потиличних часток, відповідальних за мислення, планування, прийняття рішень і обробку зорової інформації;
- більша кількість так званих гіперінтенсивностей білої речовини — змін, що вважаються ознакою ураження дрібних судин мозку та пов’язані з підвищеним ризиком інсульту, деменції й когнітивного зниження.
Важливо, що ці результати залишалися актуальними навіть після врахування інших факторів ризику, зокрема рівня фізичної активності, індексу маси тіла, куріння, вживання алкоголю та наявності діабету.
Справа не лише в сидячому способі життя
Науковців особливо здивувало те, що негативний ефект навряд чи пояснюється лише тривалим сидінням. Люди, які багато часу проводили сидячи на роботі, навпаки, демонстрували кращі показники здоров’я мозку. У них були більші лобові та потиличні частки, а також менше ознак ураження білої речовини.
Дослідники припускають, що причина полягає у характері діяльності. Багато офісних професій вимагають концентрації уваги, аналізу інформації, розв’язання складних завдань і постійної розумової активності. Перегляд телевізора, особливо пасивний, не забезпечує такого когнітивного навантаження.
Таким чином, для здоров’я мозку важливо не лише те, скільки часу людина сидить, а й чим саме вона займається в цей момент.
Чоловіки можуть бути більш уразливими
Окремий аналіз показав ще одну цікаву особливість. Найбільш виражені зміни спостерігалися саме серед чоловіків. Саме у них зв’язок між частим переглядом телевізора та погіршенням структури мозку виявився найсильнішим.
Автори роботи наголошують, що цей аспект потребує додаткових досліджень, адже механізми таких статевих відмінностей поки що залишаються незрозумілими.
Дослідження має свої обмеження
Попри цікаві результати, вчені закликають не робити поспішних висновків. Інформація про час перегляду телевізора ґрунтувалася на відповідях самих учасників, а такі дані не завжди є абсолютно точними. Крім того, на початку дослідження добровольцям не проводили МРТ, тому дослідники не могли безпосередньо порівняти зміни мозку протягом усього періоду спостереження.
У майбутньому подібні роботи можуть включати початкове сканування мозку, щоб ще точніше простежити вплив різних звичок на його старіння.
Не тільки більше рухатися, а й обирати корисні заняття
Автори дослідження вважають, що рекомендації щодо здорового способу життя можуть потребувати певного перегляду. Якщо раніше основна увага приділялася боротьбі із сидячим способом життя, то тепер варто враховувати й те, як саме людина проводить цей час.
Фахівці припускають, що замість тривалого перегляду телевізора корисніше обирати заняття, які підтримують активність мозку: читання, настільні ігри, навчання, творчість або інші інтелектуально стимулюючі види дозвілля.
На думку дослідників, саме поєднання фізичної активності та регулярного розумового навантаження може стати одним із найефективніших способів зберегти здоров’я мозку на довгі роки.