Що саме заспокоює нас у лісі — дерева перед очима чи звуки природи? Нове дослідження показало, що відповідь може бути несподіваною: різні елементи природного середовища, схоже, впливають на організм по-різному.
Дослідники з Університету штату Північна Кароліна вирішили відокремити два ефекти, які зазвичай важко розділити. Вони перевірили, як на фізіологічні показники стресу впливають лісовий пейзаж і спів птахів, а також чи потрібні вони одночасно, щоб організм отримав найбільший ефект.
У дослідженні взяли участь 95 студентів. Кожен із них побував у чотирьох різних умовах: у лісовій зоні або серед забудови, слухаючи при цьому або спів птахів, або шум дорожнього руху.
Що відбувається з серцем у лісі?
Вчені стежили за частотою серцевих скорочень та варіабельністю серцевого ритму — HRV. HRV показує невеликі зміни в інтервалах між ударами серця. Вищі значення цього показника можуть свідчити про активнішу роботу системи відпочинку та відновлення організму. Водночас вища частота серцебиття часто пов’язана з більшим фізіологічним напруженням. Результат виявився цікавим.
У лісовому середовищі частота серцевих скорочень була нижчою, ніж у забудованому просторі. Різниця становила приблизно 0,65 удару на хвилину під час звукового впливу.
Причому не мало значення, що саме чули учасники — спів птахів чи шум автомобілів. Це означає, що сам лісовий простір був пов’язаний зі зміною частоти серцебиття незалежно від звуку.
Але тут важливо не робити надто далекосяжних висновків. Дослідники порівнювали не просто дерева і бетон: між двома локаціями було багато відмінностей. Тому експеримент не доводить, що саме дерева безпосередньо спричинили зниження частоти серцебиття.
А ось спів птахів працював інакше
Коли учасники слухали спів птахів, дослідники побачили іншу картину. У них підвищувалася варіабельність серцевого ритму порівняно з прослуховуванням шуму транспорту. На думку авторів, це може вказувати на нижчий рівень фізіологічного стресу. При цьому спів птахів не продемонстрував статистично чіткого зниження частоти серцевих скорочень.
Тобто два природні фактори ніби «розділили роботу»: лісовий краєвид був пов’язаний із нижчою частотою серцебиття, а спів птахів — із змінами HRV. Втім, статистичний результат для HRV був досить близьким до межі значущості — p=0,049. Тому його варто сприймати обережно, а не як остаточний доказ сильного ефекту.
Вчені очікували зовсім іншого
Спочатку дослідники припускали, що найкращий результат дасть поєднання природного пейзажу та природних звуків. Логіка була простою: якщо мозок одночасно отримує два сигнали про безпечне природне середовище, ефект може посилюватися. Але цього не сталося.
Ліс + спів птахів не продемонстрували чіткої додаткової переваги порівняно з окремими впливами. Так само не було переконливих доказів, що невідповідність між картинкою та звуком — наприклад, ліс перед очима та автомобільний шум у навушниках — створює додатковий фізіологічний стрес. Це може означати, що різні органи чуття реагують на природне середовище частково незалежно один від одного.
Чи можна створити «ліс» у місті?
Саме тут результати можуть виявитися практично цікавими. Дослідники припускають, що для зниження фізіологічного навантаження в міському середовищі необов’язково завжди створювати повністю природний простір. Якщо немає можливості збільшити кількість зелених зон, потенційно можна працювати зі звуковим середовищем: зменшувати дорожній шум і створювати умови, у яких природні звуки стають помітнішими.
І навпаки — додаткові дерева можуть мати сенс навіть там, де повністю позбутися транспортного шуму неможливо. Але це поки що лише напрямок для подальших досліджень, а не готовий рецепт боротьби зі стресом.
Дослідження має важливі обмеження
Учасники проводили в кожній умові відносно небагато часу. Вчені вимірювали серцеві показники, але не оцінювали безпосередньо довгострокове психічне здоров’я, рівень тривожності чи концентрацію гормонів стресу.
Крім того, усі учасники були студентами одного університету, а частина з них навчалася за спеціальностями, пов’язаними з природою. Тому їхня реакція не обов’язково буде такою самою у всього населення. Дослідники також використовували лише один запис співу птахів і один запис дорожнього руху. На результат могли вплинути особливості конкретних аудіозаписів.
Тому правильніше говорити не про доведений «лікувальний ефект лісу», а про короткочасні зміни фізіологічних показників, які спостерігали в конкретній групі людей. Дослідження опубліковане в журналі Frontiers in Bird Science.
І все ж воно додає цікаву деталь до нашого розуміння природи. Ліс може діяти на організм не як єдиний «заспокійливий пакет», а через окремі сигнали — те, що ми бачимо, і те, що чуємо. Іноді для того, щоб місто стало трохи спокійнішим, можливо, недостатньо просто посадити більше дерев — варто ще й прислухатися до того, які звуки ми чуємо навколо.