Рік невдач поступово перетворюється на тривогу. Місяці ізоляції — на депресію. Старі психологічні травми знову і знову дають про себе знати, аж поки починають керувати життям. Наука давно знає: пережитий досвід змінює мозок. Але як саме емоції та стрес «проникають» у тіло, досі залишалося не до кінця зрозумілим. Нове дослідження пропонує несподівану відповідь — ключову роль у цьому процесі відіграють мітохондрії.
Мітохондрії — більше ніж «електростанції»
Мітохондрії зазвичай описують як енергетичні станції клітин, що виробляють АТФ — універсальне «паливо» для організму. Та насправді їхня роль значно ширша. Ці мікроскопічні структури беруть участь у регуляції імунної відповіді, чутливості до стресу та передачі сигналів між нейронами.
За словами професора психологічних наук Університету Райса Крістофера Фагундеса, саме мітохондрії можуть бути тим механізмом, який перекладає психологічні переживання на мову фізіології. Вони надзвичайно чутливі до соціального середовища, хронічного стресу й самотності, тому швидко реагують на те, що відбувається в житті людини.
Чому настрій залежить від енергії
Мозок — один із найбільш «енерговитратних» органів. Для стабільного настрою, уваги та пам’яті йому потрібна безперебійна робота нейронів і гнучкість синапсів. Коли мітохондрії працюють менш ефективно, ці процеси починають давати збої.
Дослідження показують, що порушення функцій мітохондрій супроводжують тривожні розлади, депресію, ПТСР, а також хворобу Альцгеймера, серцево-судинні захворювання й діабет. Деякі варіації мітохондріальної ДНК навіть пов’язують із підвищеним ризиком розвитку психічних розладів.
Стрес, запалення і замкнене коло
Тривалий стрес поступово переводить мітохондрії в «економний режим». Організм починає виробляти менше енергії, а рівень фонового запалення зростає. На суб’єктивному рівні це відчувається як постійна втома, туман у голові, емоційні гойдалки.
Саме тут мітохондрії можуть бути прихованою ланкою між стресом, запальними процесами та психічними симптомами. Замість того щоб бачити лише наслідки — наприклад, підвищені маркери запалення, — науковці пропонують дивитися глибше, на клітинні механізми.
Чи можна «підживити» психіку?
Хороша новина полягає в тому, що мітохондрії здатні не лише руйнуватися, а й відновлюватися. Фізична активність, особливо аеробні навантаження, стимулює утворення нових мітохондрій і підвищує їхню ефективність. Це може пояснювати, чому регулярний рух так часто допомагає стабілізувати настрій.
Деякі дослідження також вказують на потенціал практик усвідомленості та психотерапії. Наприклад, інтенсивні програми майндфулнес знижували тривожність і змінювали мітохондріальну активність, а терапія ПТСР збільшувала кількість мітохондрій у клітинах. Втім, зв’язок між цими змінами і реальним поліпшенням самопочуття ще потребує підтвердження.
Самотність як удар по клітинах
Соціальна ізоляція, за словами дослідників, б’є не лише по емоціях, а й по клітинному рівню енергії. Людина, яка відчуває самотність, часто має менше сил, щоб розірвати це коло, що ще більше поглиблює проблему. Хоча прямих досліджень впливу соціальної підтримки на мітохондрії поки небагато, науковці вважають цей напрям одним із найперспективніших.
Що це змінює для медицини
Якщо мітохондрії справді є «перекладачами» між психікою та тілом, підхід до лікування може стати комплекснішим. Поєднання психотерапії з регулярною фізичною активністю, здоровим сном, світловим режимом і повноцінним харчуванням може дати мозку необхідний енергетичний запас для відновлення.
Для науки це означає потребу вимірювати не лише симптоми й загальні маркери запалення, а й конкретні показники роботи мітохондрій — їхню кількість, динаміку та ефективність.
Стрес і травми — це реальний досвід. Мітохондрії можуть бути тим місцем, де цей досвід «записується» в біології людини. І, можливо, саме з цього рівня починається шлях до відновлення. Current Directions in Psychological Science.