У нашому кишечнику живуть трильйони мікроорганізмів, які допомагають перетравлювати їжу, впливають на імунну систему та обмін речовин. І тепер науковці знайшли докази того, що склад цієї мікроскопічної екосистеми залежить не лише від харчування чи ліків — бактерії можуть активно передаватися від людини до людини.
Дослідники з Віденського університету проаналізували тисячі зразків кишкових бактерій та великі масиви генетичних даних людей різного віку, з різних країн і з різним станом здоров’я. За допомогою методу, відомого як «зворотна екологія», вони змогли побачити те, що зазвичай губиться за поняттям «вид бактерії».
Виявилося, що одна й та сама бактеріальна species може насправді складатися з кількох генетично та еволюційно відокремлених популяцій. Вони пристосувалися до різних умов усередині кишечника й можуть виконувати різні функції.
Це важливе відкриття, адже раніше дослідники часто розглядали бактерії цілими видами. Через це могла виникати плутанина: якщо певний вид частіше зустрічається у людей із захворюванням, це ще не означає, що всі його представники пов’язані з проблемою.
Новий підхід показав, що окремі популяції бактерій можуть бути значно тісніше пов’язані з конкретними станами. Серед них дослідники виявили зв’язки з літнім віком, хронічними запальними захворюваннями кишечника, колоректальним раком і діабетом 2 типу.
Ще цікавіше те, наскільки швидко деякі бактерії здатні поширюватися. Вчені знайшли ознаки того, що добре пристосовані популяції можуть переміщатися між континентами протягом кількох десятиліть. Раніше подібну динаміку переважно спостерігали у хвороботворних мікроорганізмів.
Це означає, що мікробіом людини формується не тільки під впливом того, що ми їмо або які препарати приймаємо. Важливу роль можуть відігравати й контакти між людьми.
У майбутньому таке розуміння мікробіома може змінити підхід до діагностики та лікування. Замість того щоб просто шукати «хороші» чи «погані» види бактерій, медики зможуть точніше визначати конкретні популяції, які пов’язані з користю або ризиком для здоров’я.
Наступний крок для дослідників — з’ясувати, які саме гени допомагають цим бактеріям пристосовуватися до різних умов і які функції вони виконують. Це може стати основою для більш точних методів діагностики та персоналізованих способів впливу на мікробіом.