Ходьба здається настільки природною дією, що більшість людей навіть не замислюється над тим, наскільки складні процеси стоять за кожним кроком. Для підтримання рівноваги, координації рухів і просування вперед організм щосекунди виконує безліч завдань. Однак нове дослідження австралійських науковців показало, що з віком ця добре налагоджена система поступово змінюється.
Дослідники з Університету Фліндерса та Університету Канберри з’ясували, що в літньому віці організм починає надавати перевагу безпеці та стійкості, навіть якщо це знижує ефективність ходьби. Така стратегія допомагає уникати втрати рівноваги, але водночас робить пересування повільнішим і потребує більше енергії.
Організм обирає стабільність
У межах дослідження вчені проаналізували особливості ходьби 107 здорових людей віком від 26 до 86 років. Особливу увагу вони приділили роботі гомілковостопного суглоба та м’язів, які відповідають за баланс і поштовх під час кроку.
За словами провідного автора роботи доктора Коді Ліндсі, саме щиколотка відіграє ключову роль у поєднанні двох важливих функцій — підтриманні рівноваги та забезпеченні руху вперед.
Результати показали, що з віком люди дедалі частіше одночасно напружують м’язи, які виконують протилежні функції. Такий механізм, відомий як коактивація або співскорочення м’язів, робить суглоб жорсткішим і допомагає краще контролювати положення тіла під час контакту стопи із землею.
Безпечніше, але менш ефективно
Втім, додаткова стабільність має свою ціну. Через підвищену жорсткість суглобів м’язам доводиться працювати інтенсивніше, але вони виробляють менше сили для руху вперед.
У результаті літні люди роблять коротші кроки та ходять повільніше. Крім того, на подолання тієї самої відстані організм витрачає більше енергії, що призводить до швидшої втоми.
Співавтор дослідження Маартен Іммінк пояснює, що такі зміни пов’язані не лише з м’язами, а й із роботою нервової системи. З віком вона починає використовувати своєрідну стратегію «безпека передусім», компенсуючи природні вікові зміни за рахунок підвищеної стабільності.
Чому це важливо
Науковці наголошують, що така перебудова механіки ходьби може мати серйозні наслідки для повсякденного життя. Людина швидше втомлюється, їй складніше долати великі відстані та підтримувати активний спосіб життя.
Ще одна проблема полягає в тому, що жорсткіша хода знижує здатність організму швидко реагувати на несподівані ситуації — наприклад, коли людина перечіплюється або посковзується. Саме це є одним із ключових чинників падінь серед людей похилого віку.
Навіть незначні зміни можуть впливати на впевненість у власних силах. Люди починають відчувати меншу стійкість, особливо під час пересування нерівною поверхнею, і нерідко обмежують свою активність.
Як зберегти рухливість
Автори дослідження вважають, що програми підтримки здорового старіння повинні зосереджуватися не лише на зміцненні м’язів. Не менш важливими є вправи на рівновагу, координацію та правильну взаємодію різних груп м’язів під час ходьби.
Серед корисних занять науковці називають регулярну фізичну активність, вправи на баланс, зокрема тайцзі, зміцнення м’язів нижніх кінцівок та тренування координації.
За словами дослідників, навіть невеликі, але регулярні навантаження можуть допомогти людям довше зберігати рухливість, самостійність і впевненість у власних силах.
Отримані результати можуть стати основою для розробки нових програм профілактики падінь і реабілітації, які допоможуть людям залишатися активними та здоровими впродовж багатьох років.