Нове дослідження вчених з University of California, Riverside відкриває маловивчений аспект впливу COVID-19 на людський організм — ще до народження. Йдеться про найперші етапи розвитку ембріона, коли клітини тільки починають формувати майбутні тканини та органи.
Що саме з’ясували вчені
Дослідники використали лабораторну модель так званого “ембріона в чашці” — спеціальну систему, яка дозволяє відтворити ранні стадії розвитку людини поза тілом. За її допомогою вони перевірили, як клітини реагують на частинки, схожі на вірус SARS-CoV-2.
Результати виявилися доволі несподіваними: деякі типи клітин на ранніх стадіях розвитку можуть бути вразливими до інфекції. Але ця вразливість різна — одні клітини майже не реагують, тоді як інші стають значно більш “відкритими” для вірусу.
Найбільш вразливі клітини
Особливу увагу вчені звернули на клітини, з яких формується ектодерма — зовнішній шар ембріона. Саме з нього згодом розвиваються шкіра та нервова система.
З’ясувалося, що ці клітини:
- приблизно у 23 рази більш сприйнятливі до інфекції, ніж недиференційовані стовбурові клітини
- у 6 разів більш вразливі, ніж клітини мезодерми (які формують м’язи, кістки та інші тканини)
Причина — у біологічних особливостях. Наприклад, в ектодермальних клітинах активніше працює білок TMPRSS2, який допомагає вірусу проникати всередину. Крім того, вони мають тонший захисний шар (глікокалікс), що полегшує зв’язування вірусу з рецептором ACE2 — “воротами” для проникнення інфекції.
Чому це важливо
Період перших тижнів розвитку (приблизно 1–4 тиждень) — один із найменш вивчених у біології людини. Саме в цей час закладаються основи нервової системи та мозку.
Те, що клітини, відповідальні за ці структури, можуть бути більш вразливими до вірусу, піднімає важливі питання. Якщо інфекція теоретично могла б вплинути на ці процеси, це може мати наслідки для розвитку дитини — зокрема, для нервової системи.
Втім, важливо розуміти: дослідження проводилося в лабораторних умовах, а не на вагітних жінках. Тобто це не доказ того, що інфекція дійсно відбувається в реальному житті, а лише підтвердження того, що така вразливість можлива на біологічному рівні.
Що далі
Вчені наголошують: потрібні подальші клінічні дослідження, щоб зрозуміти, чи має цей ефект значення для реальних вагітностей і розвитку дітей. Особливо це стосується спостережень за дітьми, чиї матері перенесли COVID-19 на ранніх термінах вагітності. Адже лише довгострокові дані допоможуть відповісти на головне питання — чи впливає вірус на розвиток мозку та нервової системи.
Це дослідження не дає остаточних відповідей, але відкриває новий напрямок для науки. Воно показує, що навіть на найраніших етапах життя клітини можуть по-різному реагувати на інфекції — і що ці відмінності можуть мати значення для майбутнього розвитку людини. Хотя Причин для паніки немає, наука вкотре нагадує: вплив вірусів на організм значно складніший, ніж здається на перший погляд.
