By 
При інфікуванні SARS-CoV-2 характерні так званий мозковий туман, втрата нюху та смаку. Це може свідчити про проникнення вірусу у мозок. Проте механізм досі незрозумілий. В експериментах на мишах американські вчені виявили в гені спайк-білка серію мутацій, що полегшують зараження.
SARS-CoV-2 проникає в людську клітину завдяки спайк-білку або білку-шипу, розташованому на поверхні вірусної частинки. Він розпізнає рецептор ACE2 клітини організму-господаря, «обманює» його, чіпляється та проникає всередину.
Найближчі родинні коронавіруси кажанів так не вміють, тому вони не є небезпечними для людей. Однак SARS-CoV-2 відрізняється від них безліччю змін, у тому числі в спайк-білку. Вважається, що саме ці мутації дозволили патогену перейти міжвидовий бар’єр і перекинутися на нашу популяцію.
Вчені з Північно-Західного університету та Іллінойського університету в Чикаго (США) досліджували шляхи, якими збудник Covid-19 потрапляє з легенів в інші органи, включаючи мозок. Вони заражали їм мишей, секвенували геноми патогенів, що реплікувалися, і порівнювали з вихідними варіантами.
У легенях спайк-білок ще нічим не відрізнявся від початкового вірусу, який інфікував мишей. А ось у варіантів мозку вже з’являлися делеції або мутації в критично важливих ділянках послідовності, які визначали механізм потрапляння в клітину. Якщо таким мутантом безпосередньо заражали мозок піддослідних тварин, то, дійшовши до легень, його геном був уже виправлений.
«Щоб вірус потрапив із легенів у мозок, йому потрібно змінити спайк-білок, який, як ми знаємо, відповідає за проникнення у клітини різних типів. Ми вважаємо, що знайшли ключову ділянку, яка допомагає потрапити в мозок. Це відкриває великі перспективи для пошуку ліків та лікування неврологічних симптомів пацієнтів з Covid-19», — пояснив Джад Халтквіст, доцент інфекційного відділення та мікробіології-імунології в Медичній школі Файнберга, а також співавтор статті, опублікованої в журналі Nature Microbiology.
З початку пандемії Covid-19 хворі скаржилися на погіршення когнітивних функцій. Їм ставало важче зосередитися, страждали від забудькуватості, іноді відчували «туман у голові». Пропадали нюх, відчуття смаку страв. В одних пацієнтів вони повністю відновлювалися, в інших – частково.
Відомості про різноманітні неврологічні симптоми накопичувалися. З’явилося поняття «довгий ковид». Це цілий комплекс хворобливих станів, що викликають млявість, втому, нездатність зосередитися, що триває тижнями та місяцями після одужання.
Comments