Як кардіо допомагає «омолодити» мозок: нові дослідження
Регулярні аеробні тренування можуть робити більше, ніж просто покращувати настрій і витривалість. Нове дослідження показує, що вони можуть буквально «омолоджувати» мозок — принаймні на знімках МРТ. Протягом 12 місяців дорослі, які дотримувалися регулярних кардіо-тренувань, закінчили рік із мозком, який виглядав майже на рік «молодшим», порівняно з тими, хто продовжував звичний рівень активності.
Дослідження, проведене в AdventHealth Research Institute, зосереджувалося на так званому «віці мозку» — оцінці, яка показує, наскільки старим виглядає мозок у порівнянні з реальним віком людини. Чим вище різниця між віком мозку та фактичним віком (brain-PAD), тим старшим здається мозок. Попередні дослідження пов’язували високий brain-PAD із гіршими когнітивними та фізичними результатами і підвищеним ризиком смерті.
Як вимірювали «мозковий вік»
Багато досліджень здоров’я мозку покладаються на тести пам’яті або уваги, або чекають появи помітних клінічних змін. У цьому експерименті вчені пішли іншим шляхом: вони хотіли з’ясувати, чи може спосіб життя змінити ранній біологічний маркер ще до появи проблем. Учасники пройшли МРТ на початку дослідження та через рік, а головним показником була різниця між прогнозованим і реальним віком мозку.
«Ми виявили, що проста програма вправ може помітно «омолодити» мозок за 12 місяців», — говорить Лу Ван, провідний автор дослідження. «Навіть річна різниця у віці мозку може мати значення протягом десятиліть».
Як проходило дослідження
У клінічне дослідження залучили 130 здорових дорослих віком 26–58 років. Їх випадково розподілили на дві групи: одну, що займалася аеробними вправами, і контрольну, яка не змінювала рівень активності. Учасники аеробної групи виконували дві 60-хвилинні тренування на тиждень під наглядом у лабораторії та додавали домашні вправи, щоб досягти приблизно 150 хвилин аеробної активності на тиждень — рекомендованого Американським коледжем спортивної медицини рівня помірної та інтенсивної активності.
Для оцінки фізичної форми також вимірювали максимальне споживання кисню (VO2peak) на початку та наприкінці року.
Результати
Після року у групи, що займалася вправами, brain-PAD знизився в середньому на 0,6 року — тобто мозок виглядав трохи молодшим. Контрольна група навпаки збільшила показник на 0,35 року, хоча цей зсув статистично значущим не був.
Найважливішим було порівняння обох груп: різниця у «віці мозку» склала майже рік на користь тих, хто регулярно займався фізичною активністю.
«Навіть менше одного року — це суттєво, адже попередні дослідження показують, що кожен додатковий «рік» мозку пов’язаний із відчутними відмінностями у здоров’ї в старшому віці», — пояснює старший автор дослідження Кірк Еріксон.
Чому вправи працюють
Відомо, що фізична активність покращує роботу серцево-судинної системи, тиск, склад тіла та рівні молекул, пов’язаних із пластичністю мозку. Вчені перевірили, чи ці зміни пояснюють ефект омолодження мозку.
Фітнес і справді покращився, проте жоден із вимірюваних показників не пояснив зміну brain-PAD. «Можливо, вправи впливають на мозок іншими шляхами, які ми ще не зафіксували», — зазначає Ван. Це можуть бути тонкі структурні зміни мозку, зниження запалення, поліпшення судинної системи або інші молекулярні процеси.
Висновки
Дослідження підкреслює важливість профілактики ще в ранньому та середньому віці. Мозок старіє поступово, і починати втручання у 30–50 років може дати суттєву перевагу на майбутнє.
«Якщо ми можемо уповільнити старіння мозку до появи серйозних проблем, можна відстрочити або зменшити ризик когнітивного спаду та деменції», — додає Еріксон.
Незважаючи на те, що зміни у brain-PAD були невеликими, дослідження дає просту і практичну пораду: 150 хвилин помірної або інтенсивної аеробної активності на тиждень можуть допомогти мозку залишатися молодим навіть у середньому віці.