У світі трансплантології відбувся важливий прорив: міжнародна команда дослідників вперше змогла точно виявити головну причину, чому імунна система людини масово відторгає нирки свиней під час ксенотрансплантації — пересадки органів від тварин до людини. Ця знахідка може стати ключем до вирішення глобальної проблеми нестачі донорських органів і врятувати тисячі життів.
Проблема ксенотрансплантації
Свині вважаються одними з найбільш перспективних донорів для трансплантації людям через близьку анатомічну будову та фізіологічну сумісність. Але головною перешкодою залишається надзвичайно агресивна реакція імунної системи людини на чужорідний орган — процес, який часто призводить до повного відторгнення впродовж лічених годин чи днів.
Навіть використання генетично модифікованих свиней, у яких вилучено деякі імуногенні білки, не завжди дає стабільний результат. До останнього часу залишалося неясним, який саме механізм стоїть за відторгненням навіть «вдосконалених» свинячих нирок.
Нове відкриття
У нещодавньому дослідженні, опублікованому в журналі Nature Medicine, вчені з Гарвардської медичної школи та Массачусетської лікарні провели серію експериментів на нирках свиней, які були генетично адаптовані для трансплантації людині. Вони використали передові методи тканинного секвенування, протеоміки та імунного аналізу, щоб відстежити всі імунні реакції на клітинному рівні.
Результати вразили: головною «мішенню» імунної атаки стала молекула CD47, яку часто називають “сигналом самості”. У людей CD47 повідомляє імунній системі: «Не чіпай мене, я свій». Проте у свиней структура цієї молекули дещо інша, і вона не розпізнається людськими макрофагами. У результаті — активація вродженого імунітету та потужна фагоцитарна атака.
Чому це важливо
Розуміння ролі CD47 відкриває шлях до створення нових стратегій у генетичному редагуванні донорських органів. Вчені вже працюють над впровадженням людської версії CD47 до свинячих клітин, щоб “обманути” імунітет і запобігти ранньому відторгненню.
Додатково команда зазначає, що подібна імунна реакція може бути характерна і для інших типів ксенотрансплантантів — не лише нирок, але й серця, печінки, легенів. Тож це відкриття має потенційно глобальне значення для медицини майбутнього.
Що далі?
На черзі — клінічні випробування нової технології з модифікованою CD47. Дослідники вже планують тести на приматах, а згодом — за погодженням з етичними комітетами — і на людях.
Такі дослідження наближають людство до нової ери медицини, в якій трансплантація органів більше не залежатиме від обмеженої кількості донорів, а стане доступною для кожного, хто її потребує. І, можливо, вже в найближчі роки пацієнти з нирковою недостатністю отримають шанс на нове життя — завдяки органу, що колись належав свині.