Очі можуть розповісти про стан пам’яті більше, ніж ми звикли думати. Вчені з Канади та Вест-Індії провели дослідження, яке показало: зміни у тому, як людина дивиться на навколишній світ, здатні сигналізувати про порушення когнітивних процесів і проблеми з пам’яттю.
У межах роботи науковці застосували технологію відстеження рухів очей для аналізу поведінки учасників різного віку, зокрема тих, у кого вже було діагностовано розлади пам’яті чи когнітивні захворювання. Порівняння показало, що люди з погіршеною пам’яттю демонструють схожі візуальні стратегії: їхні очі рухаються менш активно, зосереджуючись на тих самих ділянках зображення, без детального «сканування» всього об’єкта.
У двох серіях експериментів досліджуваним показували різні набори картинок, серед яких деякі повторювалися. Це дозволило відстежити, як учасники реагують на зображення вперше і як змінюється їхня увага при повторному перегляді. Виявилося, що ті, у кого пам’ять слабша, виявляли меншу гнучкість і різноманітність у погляді, а їхні рухи очей були менш розсіяними.
Автори роботи зазначають, що ці результати можуть свідчити: природні зорові патерни є чутливим маркером когнітивного зниження. Хоча механізм цього явища ще остаточно не з’ясований, дослідники посилаються на попередні роботи, які пов’язують функціонування пам’яті з роботою гіпокампа — ділянки мозку, що, ймовірно, впливає не лише на відтворення спогадів, а й на те, як ми сприймаємо візуальну інформацію.
З практичної точки зору відкриття може мати значний потенціал: відстеження рухів очей може стати доступним і недорогим методом ранньої діагностики порушень пам’яті чи деменції, без потреби у складних скануваннях мозку або тривалих тестах.
Дослідження опубліковано в журналі PNAS і може стати основою для нових підходів у виявленні перших ознак нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера.