Новий аналіз крові може передбачити, чи розвинеться у людини хвороба Паркінсона протягом семи років до появи будь-яких симптомів. Тест вивчає білки в крові, концентрації яких відрізняються у людей з хворобою Паркінсона та тих, хто не має. Використовуючи тест та інструмент штучного інтелекту (ШІ), вчені могли ідентифікувати людей із підтвердженим діагнозом хвороби Паркінсона, а також тих, хто входить до групи ризику, у яких розвиватиметься захворювання.
«Нам потрібно діагностувати пацієнтів до того, як у них з’являться симптоми», — сказав у заяві автор дослідження Кевін Міллз, професор трансляційної оміки в Університетському коледжі Лондона. Наразі більшість людей лікуються, коли починають проявлятися ознаки захворювання, що, за словами Міллза, надто пізно.
«Ми не можемо відростити клітини нашого мозку, тому нам потрібно захистити ті, що є», — сказав Міллз. «Зараз ми зачиняємо двері стайні після того, як кінь кинувся на засув, і нам потрібно розпочати експериментальне лікування до того, як у пацієнтів з’являться симптоми».
Хвороба Паркінсона вражає понад 8,5 мільйонів людей у всьому світі та спричиняє понад 300 000 смертей на рік — і цей щорічний показник швидко зростає. Під час захворювання білки злипаються в клітинах мозку, які виробляють дофамін, ключовий хімічний месенджер, який бере участь у координації рухів. Згустки білка пошкоджують і зрештою вбивають клітини.
Цей процес призводить до характерних симптомів захворювання, таких як тремтіння, ригідність м’язів, повільні рухи та нестійка постава. Згодом це може призвести до труднощів при ходьбі, збільшуючи ймовірність смертельних травм від падінь, а також може небезпечно вплинути на здатність людей ковтати та дихати.
У новому дослідженні, опублікованому у вівторок (18 червня) в журналі Nature Communications, дослідники ідентифікували вісім білків, рівень яких значно відрізнявся в крові людей із хворобою Паркінсона та тих, хто не мав. Використовуючи ці «біомаркери», вони навчили інструмент штучного інтелекту ідентифікувати пацієнтів, білкові профілі яких нагадували профілі хвороби Паркінсона, навіть якщо вони не мали цього захворювання.
За словами дослідників, коли було поставлено завдання класифікувати групу з 41 пацієнта — 30 із хворобою Паркінсона та 11 без неї — інструмент штучного інтелекту був правильний у 100% випадків.
Потім дослідники розглянули окрему групу з 54 людей з розладом сну, який часто передує хворобі Паркінсона. Ці особи здали від одного до п’яти зразків крові протягом дослідження. Потім вчені використали аналіз крові та інструмент штучного інтелекту, щоб перевірити білкові профілі учасників.
Для 47 людей штучний інтелект позначив принаймні один зразок крові як прогностичний для хвороби Паркінсона, прогнозуючи можливий початок захворювання. Вчені спостерігали за цими пацієнтами, і наразі в 11 з них розвинулася хвороба Паркінсона, а у п’ятьох розвинувся подібний стан, який називається деменцією з тільцями Леві.
Тест передбачав появу симптомів у людей в середньому на 3,5 роки, а в одному випадку аж на 7,3 роки.
«Прогнозування хвороби Паркінсона на ранніх стадіях виявило б нову групу людей, які могли б взяти участь у клінічних випробуваннях», — повідомила Live Science в електронному листі Кетрін Флетчер, керівник комунікацій у дослідницькому відділі Паркінсона у Великобританії.
«Це може допомогти швидше визначити перспективні методи лікування, які могли б уповільнити або зупинити стан, і навіть виявити ті, які можуть стимулювати відновлення клітин, що виробляють дофамін», — сказав Флетчер, який не брав участі в новому дослідженні. Такі методи лікування стануть кращими в порівнянні з поточними методами лікування хвороби Паркінсона, які допомагають запобігти розпаду дофаміну або перетворюються на дофамін, коли потрапляють у мозок.
Дослідники повинні спостерігати за тим, хто ще в дослідженні розвиває хворобу Парксінсона, щоб перевірити прогностичну силу тесту. Вони також мають намір перевірити свої висновки на інших групах людей із ризиком цього стану, а також уточнити використовувані біомаркери. Згодом вони прагнуть розробити простішу версію свого тесту, яка вимагає лише краплі крові, а не повного флакона.
«Тільки за останній рік ми побачили величезний прогрес у розробці нових захоплюючих тестів на хворобу Паркінсона», — сказав Флетчер. «Ми сподіваємося, що ці нові тести почнуть використовувати протягом наступних кількох років», спочатку для клінічних випробувань і досліджень, а потім для догляду за пацієнтами.