By 
Зрадливий рум’янець на щоках зазвичай видає збентеження чи інші сильні почуття. Чарлз Дарвін вважав його «найлюднішим із усіх проявів». Як не дивно, але про механізм, що лежить за раптовим припливом крові до обличчя, відомо дуже мало. Що його запускає? І що при цьому відбувається у мозку? У пошуках відповіді європейські вчені провели експеримент на добровольцях за допомогою функціональної МРТ.
Є дві основні гіпотези, що пояснюють спалах рум’янцю. Згідно з однією, він виникає в результаті складного ланцюжка розумових процесів, пов’язаних із суспільною роллю. Таке трапляється, коли людина бачить себе з боку і приходить до висновку, що в оточуючих склалася про неї погана думка.
Інша точка зору говорить, що в деяких ситуаціях, коли потрібна особлива увага у відповідь на якийсь соціальний вплив, відбувається спонтанне почервоніння обличчя. Простіше кажучи, людина червоніє від напруги, але не фізичної, а емоційної. У новій роботі дослідники з Інституту фізіології Університету Амстердама (Нідерланди) та кафедри неврології Університету Д’Аннуціо в К’єті та Пескара (Італія) вирішили зробити внесок у цю дискусію і розібратися, що ж відбувається в мозку в момент спалаху рум’янцю. Їх стаття опублікована в Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences .
У момент, коли людина раптово усвідомлює своє вразливе становище, наприклад, йому соромно перед іншими, його обличчя може раптово залити рум’янець. Це підтвердили експерименти на людях, яким показували відеозаписи самих себе в незручних ситуаціях, особливо якщо їх супроводжували глузування, невтішні, або навпаки, надмірно хвалебні відгуки інших. Така сама реакція супроводжувала усвідомлення витоку чутливої інформації. Та й просто пильні погляди з боку оточуючих здатні увігнати у фарбу. Все це дозволило припустити, що приплив крові до щок залежить від соціальної ситуації. Але як на це реагує мозок? Досліджень про це мало і нова робота заповнює прогалину.
Вчені пішли уторованим шляхом. Набрали групу волонтерів, запросили до лабораторії та показували їм відео самих себе, які співають караоке. При цьому сканували мозок за допомогою фМРТ. Це дозволило встановити зони активності у процесі виконання завдання. Одночасно вимірювали температуру щік, щоб переконатися у наявності рум’янцю. Для контролю учасники переглядали ролики своїх колег зі схожими вокальними здібностями та професійних співаків.
Вчені очікували, що випробувані будуть соромитися більше, ніж інших. У цьому випадку за рум’янець відповідають відділи мозку, пов’язані з роздумом, наприклад, медіальна префронтальна кора (mPFC) та правий скронево-тім’яний вузол (rTPJ). Якщо ж справа не в складній розумовій діяльності, а в спонтанних емоціях, то буде задіяно більше області, що беруть участь в емоційному збудженні, наприклад, передня острівцева частка і мозковий стовбур.
В експерименті спочатку брали участь 63 дівчата віком 16-20 років, оскільки вони чутливіші до соціальних ситуацій. Їх спеціально підібрали з різним ступенем тривожності та силою рум’янцю. Спочатку їх попросили заспівати, як у караоке, популярні, але складні для виконання пісні записали відео. На другому візиті ці ролики їм програвали вже у сканері, потім попросили заповнити анкету та оцінити ступінь сорому.
Частину учасників з різних причин відсіяли та в результаті аналізували дані 40 осіб. Очікувано перегляд свого співу викликав приплив рум’янцю. При цьому температура щік зросла.
Що стосується мозку, то при раптовому припливі фарби активізувалася V частка в мозочку та ліва навколоцентральна часточка великого мозку, що характерно для синхронізації на ранніх стадіях при обробці зорової кори.
Експеримент підтвердив другу точку зору — обличчя спалахувало через обробку в мозку зорової інформації про себе, його викликало пов’язане з цим емоційне збудження. Доказів складних розумових процесів, які ведуть почервоніння щік, не знайшли. Але було ще щось. Виявилося, що підлітки спалахували, дивлячись на незграбні співи своїх товаришів. Так виявлялося співчуття. Вчені назвали це «емпатичним рум’янцем».
Comments