Після перенесеного COVID-19 багато людей очікують, що одужання настає одразу після зникнення температури, кашлю чи слабкості. Проте нове дослідження показує: навіть легка форма інфекції може залишати приховані наслідки, які впливають на організм значно довше, ніж здається на перший погляд.
Науковці з Tulane University вирішили з’ясувати, чому частина пацієнтів ще тижнями або навіть місяцями після хвороби відчуває втому, проблеми з концентрацією чи задишку. Для цього вони порівняли довгостроковий вплив двох поширених респіраторних вірусів — грипу та SARS-CoV-2, збудника COVID-19. Результати показали: хоча обидві інфекції можуть пошкоджувати організм, їхні віддалені наслідки суттєво відрізняються.
Дослідники встановили, що після перенесення як грипу, так і COVID-19 у легенях можуть зберігатися ознаки ушкодження навіть тоді, коли сам вірус уже зникає з організму. Імунна система продовжує працювати в активному режимі, замість того щоб повернутися до стану спокою. Одночасно зростає рівень колагену — білка, який бере участь у формуванні рубцевої тканини. Через це легені можуть ставати менш еластичними, що пояснює тривалу задишку або відчуття нестачі повітря після хвороби.
Втім, ключова різниця проявилася у процесі відновлення. Після грипу організм запускає чіткий механізм ремонту пошкоджених тканин: спеціалізовані клітини поступово відновлюють слизову оболонку дихальних шляхів. У випадку з COVID-19 цей процес відбувається значно слабше, що може ускладнювати повне відновлення легенів.
Найбільш несподівані результати вчені отримали під час аналізу мозку. Попри те, що жодного вірусу там уже не виявили, у тих, хто переніс COVID-19, зберігалися ознаки запалення навіть через кілька тижнів після одужання. Крім того, дослідники зафіксували мікроскопічні ушкодження судин і невеликі ділянки крововиливів.
Аналіз активності генів показав також порушення в роботі систем, пов’язаних із серотоніном і дофаміном — речовинами, що відповідають за настрій, енергію та когнітивні функції. Саме ці зміни можуть пояснювати так званий «мозковий туман», хронічну втому, проблеми з пам’яттю та емоційні коливання, які часто описують люди з тривалим COVID-синдромом. Подібних ефектів після грипу майже не спостерігалося.
На думку дослідників, головну роль у розвитку довготривалих симптомів можуть відігравати порушення роботи імунної системи та дрібних кровоносних судин. Це означає, що навіть після легкого перебігу COVID-19 організм може ще довго залишатися в стані прихованого запалення.
Отримані результати допомагають краще зрозуміти природу довгого COVID і пояснюють, чому деякі люди не повертаються до нормального самопочуття одразу після хвороби. У майбутньому такі дослідження можуть змінити підхід до спостереження за пацієнтами після інфекції та сприяти створенню методів лікування, здатних запобігати тривалим ураженням мозку й інших органів. Адже, як показує наука, справжнє одужання після COVID-19 інколи триває значно довше, ніж здається.