Здорове харчування може бути пов’язане не лише з нижчим ризиком окремих захворювань, а й із повільнішим біологічним старінням. До такого висновку дійшли дослідники Німецького центру нейродегенеративних захворювань (DZNE), які проаналізували дані понад 6,4 тисячі людей. Вони порівняли десять відомих моделей харчування та виявили, що дотримання кожної з них асоціювалося з повільнішими змінами, пов’язаними зі старінням організму.
Біологічний вік не обов’язково збігається з кількістю прожитих років. Він відображає стан організму та швидкість змін, які відбуваються в клітинах і тканинах. Прискорене біологічне старіння пов’язують із підвищеним ризиком вікових захворювань і меншою тривалістю життя.
Десять дієт — подібний результат
У дослідженні взяли участь 6470 осіб віком від 30 років. Науковці оцінили, наскільки їхній раціон відповідав десяти системам харчування, а потім зіставили ці показники з біомаркерами біологічного віку. До переліку увійшли середземноморська та скандинавська дієти, DASH — система харчування для контролю артеріального тиску, а також MIND, розроблена з акцентом на підтримку здоров’я мозку.
Дослідники також розглядали індекси здорового харчування AHEI-2010, рослинного раціону PDI та його здорової версії hPDI, а також дієту EAT-Lancet. Остання орієнтована на поєднання принципів здорового харчування з екологічною сталістю.
Ще два показники — Unhealthful Plant-based Diet Index (uPDI) та Dietary Inflammatory Index (DII) — оцінюють менш здорові харчові звички, зокрема споживання солодких напоїв і кондитерських виробів. Для них закономірність була протилежною: нижчі показники, тобто менша відповідність нездоровій моделі харчування, асоціювалися з повільнішим старінням.
«Ефекти не дуже великі, але їх можна виміряти, і вони мають значення для профілактики», — зазначила епідеміологиня Монік Бретелер із DZNE.
Що відбувалося на рівні ДНК
Для оцінювання біологічного віку науковці досліджували метилювання ДНК — хімічні зміни, які впливають на активність генів і з часом змінюються. Команда застосувала три так звані епігенетичні годинники, що дають змогу оцінювати біологічне старіння за такими молекулярними ознаками.
Завдяки сучасним технологіям дослідники охопили близько 850 тисяч ділянок ДНК — приблизно вдвічі більше, ніж у багатьох попередніх роботах такого типу.
Хоча окремі дієти мали різні асоціації з певними аспектами здоров’я — наприклад, DASH із показниками, пов’язаними із серцем, а MIND із когнітивними функціями та пам’яттю, — значна частина виявлених закономірностей збігалася. За словами дослідниці Джуліани Таварес, понад 70% біологічних шляхів, пов’язаних із різними моделями харчування, були спільними. Вони стосувалися структури клітин, клітинної сигналізації та обміну речовин.
Результати додатково перевірили на незалежній групі з 1034 людей. Загальна закономірність повторилася: здоровіший раціон був пов’язаний із повільнішим біологічним старінням.
Чи потрібно обирати одну конкретну дієту
Один із практичних висновків дослідження полягає в тому, що універсальної найкращої дієти може й не бути. Різні моделі харчування демонстрували позитивні асоціації, тож люди можуть орієнтуватися на власні смаки, культурні традиції та фінансові можливості.
Водночас науковці наголошують на важливому обмеженні: дослідження показує зв’язок, але не доводить, що саме зміна харчування безпосередньо сповільнює старіння. Дані відображають стан учасників у певний момент часу. Щоб з’ясувати, як тривалі зміни раціону впливають на метилювання ДНК, потрібні подальші дослідження.
За словами Таварес, не обов’язково дотримуватися ідеального раціону. Важливіше рухатися в бік здоровіших харчових звичок. Робота опублікована в журналі Nature Communications.