Детальне порівняння випадків COVID-19 нарешті дало розуміння того, чому деякі люди ще не витримали навіть нюху від вірусу, який поставив на коліна більшу частину світу. На основі аналізу генетичної активності в тканинах носа та крові людей з невдалою інфекцією SARS-CoV-2 група дослідників під керівництвом Інституту Велкома Сенгера та Університетського коледжу Лондона у Великобританії виявила нову імунну відповідь, яка забезпечує міцна передня оборона.
Незважаючи на те, що вакцини та їх прискорювачі радикально знизили ризик смерті та серйозних ускладнень від COVID-19, вони мало допомагають запобігти закріпленню вірусу плацдарму в слизовій оболонці носа та дихальній системі. Для більшості людей це тимчасове встановлення призводить до жалюгідного тижня або близько того нежиті, кашлю та відносно легких болів у тілі.
Проте для небагатьох щасливчиків інфекція настільки швидкоплинна, що організм ледве встигає придумати навіть одне «аху». З усіх причин невелика кількість людей залишилася повністю вільною від COVID, незважаючи на триваючу глобальну пандемію. Чому одні люди краще захищені, ніж інші, не було зрозуміло, оскільки польові дослідження ускладнювалися труднощами в точному визначенні моменту опромінення.
Щоб подолати цю перешкоду, дослідники запровадили те, що називається контрольним випробуванням, навмисно інфікувавши 36 здорових добровольців віком від 18 до 30 років попереднім альфа-штамом SARS-CoV-2 у суворих лабораторних умовах.
Важливо те, що шістнадцять учасників ніколи не були вакциновані та не мали жодних ознак попередньої інфекції SARS-CoV-2.
«Це була неймовірно унікальна можливість побачити, як виглядають імунні відповіді у дорослих, які раніше не хворіли на COVID-19, в умовах, де можна було контролювати такі фактори, як час інфікування та супутні захворювання», — каже біолог із кількісних систем Рік Ліндебом, в Нідерландському інституті раку.
Кров і мазки з носа, взяті у добровольців протягом року після зараження, були проаналізовані за допомогою одноклітинного секвенування РНК, забезпечуючи часову шкалу активності сотень тисяч окремих клітин у безпрецедентних деталях.
З цього надзвичайного набору даних команда визначила три категорії інфекції – тимчасову, стійку та невдалу. Саме в цій третій групі вони розкрили секретну зброю організму для уникнення COVID-19.
Там, де більшість людей розвиває швидку імунну відповідь проти вторгнення вірусу в їх крові, ці добровольці показали тонку, але набагато швидшу реакцію в їхніх назальних тканинах, яка включала активацію асоційованих зі слизовою оболонкою інваріантних Т-клітин (MAIT) і падіння запальних лейкоцитів клітини, які очистили вірус перед його проникненням.
Дослідники також виявили підвищену експресію гена HLA-DQA2 у клітинах носа до їх інокуляції, одного з ряду генів, які раніше були пов’язані з легкими або безсимптомними інфекціями SARS-CoV-2.
«Ці висновки проливають нове світло на ключові ранні події, які або дозволяють вірусу закріпитися, або швидко очищаються від нього до появи симптомів», — каже старший автор дослідження Марко Ніколіч, респіраторний медичний науковець з Університетського коледжу Лондона.
«Тепер ми маємо набагато більше розуміння повного спектру імунних реакцій, що може стати основою для розробки потенційних методів лікування та вакцин, які імітують ці природні захисні реакції».
Незважаючи на те, що програми громадської охорони здоров’я були успішними у стримуванні найгірших наслідків пандемії COVID-19, найбільш уразливі верстви населення нашої спільноти продовжують ризикувати довгостроковими проблемами зі здоров’ям і смертю від вірусу, який задоволений безперервним поширенням і адаптацією.
Розуміння того, як людська біологія справляється з вірусною атакою, є життєво важливим, якщо ми хочемо боротися не лише з цією постійною загрозою, але й із ще більш смертоносними хворобами, з якими ми, безсумнівно, зіткнемося в майбутньому. Це дослідження було опубліковано в Nature.