Невидима загроза: як спека і холод щороку забирають мільйони життів — і чому ми цього майже не помічаємо
Різкі відхилення температури від звичних для людини умов щороку стають причиною смерті близько п’яти мільйонів людей у світі. Проте в офіційній статистиці ці випадки майже ніколи не фігурують як «смерть від спеки» чи «смерть від холоду». Зазвичай усе виглядає як звичайний інфаркт або інсульт, і справжній пусковий механізм залишається непоміченим.
Нове наукове дослідження показало: там, де людям намагаються компенсувати температурні коливання, насамперед у спеку, літні люди помирають рідше і загалом живуть довше.
Коли терморегуляція не встигає
Організм людини здатен адаптуватися до теплового навантаження, але лише за певних умов. Якщо вплив температури короткий і контрольований, це може навіть принести користь. Наприклад, гарячі ванни з температурою близько 40 °C іноді використовують як своєрідне «тренування» для серцево-судинної системи — дослідження показують, що така практика може знижувати ризик серцевих захворювань.
Проте реальне життя працює інакше. Якщо людина тривалий час не стикалася зі спекою, а потім опиняється в умовах високих температур на багато годин поспіль, її організм не встигає адаптуватися. Серце й судини працюють на межі можливостей — і це може закінчитися фатально. Зовні така смерть виглядає як звичайний інфаркт або інсульт, і сучасна медицина поки не має надійних способів відрізнити ці випадки від «класичних».
Будинки для літніх як ідеальна модель для дослідження
Канадські вчені вирішили подивитися на проблему з іншого боку й проаналізували смертність у будинках для літніх людей. Їхня ключова особливість — стабільна температура в приміщеннях, однакова для всіх мешканців. У приватних квартирах і будинках такі умови різняться настільки сильно, що статистику зібрати майже неможливо.
Результати цього масштабного дослідження, опублікованого в журналі JAMA Internal Medicine, охопили близько 74 тисяч смертей у період з 2010 по 2023 рік.
Кондиціонер як питання життя і смерті
Цифри виявилися промовистими. У будинках для літніх людей, де не було кондиціонерів, під час періодів екстремальної спеки смертність зростала в середньому на 11% порівняно з тими ж місяцями без сильної температурної аномалії. Там же, де працювали системи охолодження, зростання смертності становило лише 3%.
Інакше кажучи, кондиціонування повітря знижувало ризик смерті під час спеки приблизно на 7%. На перший погляд, це здається незначною різницею, але в масштабах великої популяції йдеться про тисячі врятованих життів.
Що таке «екстремальна спека» в прохолодній Канаді
Канада не належить до найспекотніших країн світу, тож ученим довелося чітко визначити, що саме вважати небезпечними умовами. Вони використали поняття теплового індексу — це «відчутна температура», яка враховує не лише показники термометра, а й вологість повітря. Чим вона вища, тим важче людині переносити спеку.
Екстремальними вважалися дні, що входили до 10% найспекотніших за тепловим індексом. У більшості досліджень цей поріг становить лише 5%, тож можна припустити, що за справді рекордної спеки різниця в смертності між будинками з кондиціонерами та без них була б ще більшою.
Спека скорочує життя, а не просто «добирає слабких»
Особливо важливий висновок дослідників полягає в тому, що спека не просто пришвидшує смерть тих, хто і так був украй ослаблений. У будинках із кондиціонерами середній вік смерті становив 87,2 року, тоді як без них — 86,8 року.
Це означає, що екстремальна температура реально скорочує життя навіть дуже літніх людей, які за нормальних умов могли б прожити ще кілька місяців або років. Пік смертності припадав не лише на дні спеки, а й на період до трьох діб після її завершення.
Найбільша загроза — не спека, а холод
Попри гучні заголовки про глобальне потепління, загальна картина виглядає ще драматичніше. Температурні коливання — провідна зовнішня причина смертності у світі. Вони забирають у десятки разів більше життів, ніж війни та голод разом узяті, і в кілька разів більше, ніж дорожньо-транспортні пригоди.
З приблизно п’яти мільйонів таких смертей на рік лише близько пів мільйона припадає на спеку. Решта — понад чотири мільйони — пов’язані з холодом. Щойно температура опускається нижче +15–20 °C, смертність починає помітно зростати.
Саме тому вчені наголошують: так само важливо досліджувати, як на виживання людей впливають системи опалення. На жаль, робіт на цю тему поки що майже немає.
Висновок
Температура — це не просто питання комфорту. Для мільйонів людей вона стає вирішальним фактором життя і смерті. І прості технічні рішення, такі як кондиціонування або якісне опалення, можуть мати значно більший вплив на тривалість життя, ніж багато складних і дорогих медичних втручань.