Дослідження розвінчує зв’язок популярних ліків проти діабету з раком щитовидної залози

Комплексне дослідження Каролінського інституту не виявило доказів того, що аналоги GLP-1 підвищують ризик раку щитовидної залози. Аналізуючи дані понад 435 000 пацієнтів по всій Скандинавії, дослідження порівнювало користувачів GLP-1 з тими, хто приймав інші препарати для лікування діабету протягом майже чотирьох років, незмінно демонструючи відсутність підвищеного ризику раку. Це дослідження є частиною ширшого дослідження впливу нових ліків проти діабету в реальному світі.

Аналоги GLP-1, препарати, які широко використовуються для лікування діабету та ожиріння, викликали занепокоєння щодо потенційного підвищення ризику раку щитовидної залози. Однак комплексне скандинавське дослідження, проведене дослідниками з Каролінського інституту, не знайшло доказів, що підтверджують цей зв’язок. Висновки опубліковані в The BMJ.

Агоністи рецепторів GLP-1, також відомі як аналоги GLP-1, знижують рівень цукру в крові та апетит. Вони широко використовуються в лікуванні цукрового діабету 2 типу та ожиріння, причому їх клінічне застосування постійно зростає. Більш ранні дослідження та дані про побічні ефекти показали, що ці препарати можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком пухлин щитовидної залози. Однак через обмеження даних і методології не вдалося зробити чіткі висновки, що призвело до невизначеності щодо цього потенційного побічного ефекту.

«Багато людей приймають ці ліки, тому важливо вивчати потенційні ризики, пов’язані з ними», — каже Бйорн Пастернак, головний науковий співробітник Департаменту медицини Солна Каролінського інституту у Швеції. «Наше дослідження охоплює широку групу пацієнтів і підтверджує, що аналоги GLP-1 не пов’язані з підвищеним ризиком раку щитовидної залози».

Порівняльний аналіз ризиків

Дослідники проаналізували дані національних реєстрів Данії, Норвегії та Швеції про близько 145 000 пацієнтів, які отримували аналоги GLP-1, головним чином ліраглутид або семаглутид, і 290 000 пацієнтів, які отримували інший препарат від діабету (інгібітори DPP4). Ризик раку щитовидної залози порівнювали між групами протягом середнього періоду спостереження трохи менше чотирьох років.

Лікування GLP-1 не було пов’язане з підвищеним ризиком раку щитовидної залози. Результати були послідовними також у порівнянні з третьою групою ліків від діабету (інгібітори SGLT2).

«Ми не можемо виключити, що ризик певних підтипів раку щитовидної залози підвищується в менших групах пацієнтів, які ми не змогли вивчити тут, наприклад, у людей з високим вродженим ризиком медулярного раку щитовидної залози, яким не рекомендується використовувати ці препарати», — говорить Пітер Уеда, доцент кафедри медицини Солна Каролінського інституту.

Поточна дослідницька програма в Каролінському інституті вивчає вплив і потенційні побічні ефекти нових ліків від діабету, таких як аналоги GLP-1 та інгібітори SGLT2. Зараз ці ліки використовуються для лікування більш широких груп пацієнтів, у тому числі з ожирінням, серцевою та нирковою недостатністю.

«З рандомізованих клінічних випробувань ми знаємо, що вони мають позитивний ефект, але клінічна реальність відрізняється від пацієнтів, які відрізняються за ступенем тяжкості захворювання, супутніми захворюваннями та дотриманням рекомендацій щодо лікування», — говорить Бйорн Пастернак. «Тому важливо дослідити, як ці ліки діють у повсякденних клінічних умовах».