Інтернет є скрізь. Wi-Fi роздають в торгових центрах, барах, лікарнях і навіть в кіосках з шаурмою. В цьому немає нічого дивного — встановити роутер можна майже в будь-якому приміщенні. Але як працює Wi-Fi в літаку, який летить на висоті більше дев’яти кілометрів?
Розповідаємо, звідки в гігантській «залізної птиці» на висоті 9 тисяч метрів береться інтернет
«Повітря-земля» (air-to-ground, ATG)
Один із способів встановити бездротовий інтернет всередині літака — вежі стільникового зв’язку на землі. Ряд рівномірно розташованих веж стільникового зв’язку гарантує, що рухається літак буде з’єднуватися з кожної вишкою по черзі. Роботу цієї технології можна уявити на прикладі смартфона, підключеного до кількох роутера в гігантській квартирі. У міру того, як людина зі смартфоном в руках переміщається по квартирі, гаджет автоматично відключається від роутера зі слабким сигналом і відразу ж підключається до наступного (найближчого).
У функції існує ряд проблем. По-перше, швидкість з’єднання — нижче середнього (приблизно, 3 Мбіт/с). По-друге, обмежений спектр — працює тільки над сушею або близько до неї. Тому політ над морем або океаном може викликати проблеми зі з’єднанням.
Супутникова система
Обмеження ATG можна подолати за допомогою спеціальних супутників, ширяють над атмосферою Землі. Супутник працює «дзеркалом», яке отримує запит від літака, відображає його наземної станції, отримує назад і передає дані на літак. Як і у випадку з «Повітря-земля», його місце розташування вибирається залежно від спрямованості зв’язку — антена літака звернена до супутника над нею.
Такий метод може забезпечити швидкість з’єднання до 40 Мбіт/с. Хоча така швидкість значно вище системи ATG, вона залежить від того, яка кількість літаків одночасно обслуговує один супутник. Джерело
Comments